Френсіс Бекон (; 28 жовтня 1909, Дублін — 28 квітня 1992, Мадрид) — британський художник-експресіоніст ірландського походження.
Творчість Перші картини Бекон почав писати у 20 років та його діяльність тривала епізодично близько наступних 15 років. Сумніваючись у своєму таланті художника, він заробляв на життя декоруванням килимів і меблів. Відомим Френсіс Бекон став у 1944 році після створення картини Три етюди фігур в ногах Розп'яття.
Посмертно, художник отримав популярність, як один з найкращих художників кінця XX ст. В листопаді 2013 року його робота Три етюди Луціана Фройда був проданий на аукціоні за суму 142,4 млн дол. США — максимальна ціна аукціону за твір мистецтва без урахування інфляції.
У 2015 році з мадридської квартири банкіра Хосе Капело було викрадено п'ять картин Френсіса Бекона, серед яких був написаний 1989 року «Етюд до портрета Хосе Капело». Загальну вартість викрадених картин оцінювали приблизно у 25 млн євро. 23 травня 2024 року іспанська поліція повідомила про виявлення картини «Етюд до портрета Хосе Капело», оціненої приблизно у 5,4 млн дол. СШАSpanish police recover stolen Francis Bacon painting worth $5.4 mln // By Reuters. May 23, 2024, 6:32 PM GMT+3Ціна — 5,4 мільйона доларів: в Іспанії знайшли викрадену 2015 року картину. 26.05.2024.
Стиль Живопис Френсіса Бекона передає трагедію існування. Це — свого роду крик, який не має меж та кордонів. Сюжетний простір: не тварини, не люди — самотні розчепірені фігури, які мучаться на унітазі, на поверхні лежака або — на стільці; у ванній або — в якомусь потаємному, інтимному місці. Герої представленні у вигляді виродків, монстрів: однооких, безруких, ампутованих, членистоногих.
Маючи активну зацікавленість до його робіт музеями світу, Бекон, проте, не часто купувався платоспроможною англійською публікою з метою декорації приватних резиденцій. Колишня прем'єр-міністр Маргарет Тетчер якось назвала його «Людиною, яка малює ці жахливі картини».
Живопис Френсіса Бекона завжди на межі ризику, вкрай експресивний і імпровізаційний. Проте, композиційна спроба організації простору у Бекона постійна: перспектива, лінія горизонту, параметри тривимірного простору (на прикладі подібності клітини або акваріума).
Якщо ранні роботи Бекона переважно темних тонів, то надалі живописні полотна стають більш інтенсивними за кольором і навіть — декоративними (улюблені художником жовті, полуничні, вишневі, помаранчеві, чорні — теплі і відкриті яскраві кольори гами; рідше — холодні, де перевага віддається — сірим, темно-синім, сіро-зеленим відтінкам).
Вся енергія і експресивність живопису Бекона втілена в скульптурній тілесності, в зламах форм, в химерній масі, тягучого лавоподібного типу. Образи живопису пов'язані з деформацією і гіперболізацією, яка в його роботах здається зовсім доречною і необхідною.
Бекон користувався великою, з першого погляду — хаотичною документацією: фотографіями (з них, в тому числі фотографіями Едварда Майбріджа), репродукціями (вирваними з книг з мистецтва, анатомії, антропології, зоології, радіографії), фрагментами сторінок з журналів, газет.
Він вважав фотографію третім оком, яке схоплює невидимі і непередбачені моменти буття: Фотографія схоплює витік, вона — об'єктивна. Але художник перетворює фотозображення у своїх роботах, виводить на інший емоційний рівень сприйняття, оголюючи свій внутрішній світ — тим самим, досягаючи в повній мірі, як вважав Бекон — «таємниці живопису».
Особисте життя Френсіс Бекон був геєм.Life / Biography / Biography 1920sConstructions of Homosexuality in the Art of Francis Bacon Він не приховував своєї сексуальної орієнтації, хоча в період його молодості у Великій Британії гомосексуальні стосунки між чоловіками були кримінальним злочином.Francis Bacon: Bold, Outrageous, and Influential У 1926 році його вигнали з дому після того, як його батько застав Бекона за приміркою спідньої білизни його матері. Наприкінці 1920-х років Бекон перебував у гомосексуальному середовищі Лондона та використовував знайомства із заможними чоловіками для покращення свого матеріального становища. За словами Бекона, його сексуально приваблював власний батько.
Цитати «Я вважаю себе ловцем зображень. Для мене зображення важливіше краси живопису… Я — це посередник виразності на службі події і випадку» (Ф. Бекон).
Див. також Азарова Ю. О. Експресія страху, жаху і відчаю у живопису Ф. Бекона: «Три етюди до фігур біля підніжжя Розп'яття» (1944) // Сучасне мистецтво. — К.: Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, 2019. — Вип. 15. — С. 43-56. Любов — це диявол. Штрихи до портрета Ф. Бекона (англ. Love Is the Devil: Study for a Portrait of Francis Bacon), (фільм).
Примітки
Посилання
Офіційний вебсайт