Історія Кролевця починається з першої половини XVII століття. Його виникнення тісно пов'язане з польсько-московською війною 1609 -1618 рр. на Сіверщині. Головні завдання, що постали перед містом, відображені в його гербі, який в основних рисах зберігся до нашого часу: меч у руках архистратига Михаїла символізує захист польського кордону від Московського царства, а терези — вказують на розвиток торгівлі в місті . За більш ніж 400 років історії Кролевець, за винятком короткого періоду після заснування міста та протягом 1796-1803 років, завжди був центром адміністративно-територіальних одиниць (Кролевецької сотні, Кролевецького повіту та Кролевецького району). Досить важливим для історії Кролевця було його розташування на шляху з Києва до Москви, а також надання йому магдебурзького права польським королем Владиславом IV Вазою у 1644 році. Але той факт, що знаменитий Хрестовоздвиженський ярмарок в 1872 році був останнім, у тих великих масштабах попередніх років, а московські купці вже у 1873 році створюють Новоолександрівський ярмарок у Ромнах зумовив те, що місто втратило своє торговельне значення.
Передісторія У археологічному плані територія Кролевця вивчена недостатньо, але вже проведені дослідження дозволяють зробити певні висновки про поселення, що існували в його межах. За результатами археологічних розкопок 2000 року в Кролевці було виявлено рештки двох давньоруських поселень. Перше — датується ХІІ — початком ХІІІ століття і розташоване у південно-східному мікрорайоні Козин (Богокут). Друге поселення розташоване на північно-західній околиці Кролевця в мікрорайоні Подолове і має багатошарову структуру. Його найдавніший шар відноситься до доби енеоліту — ранньої бронзи та відноситься дослідниками до культури ямково-гребінцевої кераміки. У пізніших шарах знайдено житло колочинської культури, датоване серединою — другою половиною V століття, фрагменти посуду волинцівської та роменської культур, а також велику кількість уламків давньоруського посуду ХІІ століття Белінська Л, Звагельський В., Карась А. Звіт про Археологічні дослідження м. Кролевець 2000 рік. - Суми. 2001. Новий культурний шар на північно-західній околиці Кролевця з'являється на початку XVII століття, коли, згідно з писемними джерелами, тут виникає село Подолове. Зв'язку між поселенням давньоруського та ранньомодерного періодів на території Подолова археологами не виявлено.
У XIX столітті було висунуто гіпотезу про те, що в часи Київської Русі на місці Кролевця розташовувалося літописне місто Зартий (або Заритий), яке під 1159 роком двічі згадується у Іпатіївському літописі:
За однією із гіпотез, назва «Зартий» могла вказувати на місцевість «за Реттю», Філарет Гумілевський припускав, що місто Зартий розташовувалося біля пізнішого села Подолове, яке нині є мікрорайоном КролевцяФиларет. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5. — Чернигов: Земская типография, 1874. — С. 403—404. Проте, на початку ХХ століття місцевий історик Олександр Гур’єв, писав: «на питання про те, чи було це місто [Зартий] на місці нинішнього Кролевця, дослідники дають заперечну відповідь» . В. Б. Звагельський теж це підтверджує, вказуючи на найбільш вірогіднішу версію Ю. Моргунова, що городище у селі Миколаївка Буринського району й було залишком літописного Зартия . Археологічні розкопки 2000 року також підтвердили негативний висновок Гур'єва: у центрі міста взагалі не виявлено слідів постійного проживання людей до XVII століття, а знайдені давньоруські поселення в мікрорайонах Козин і Подолове, на відміну від літописного Зартого, не були городищами.
Археологічні та літописні відомості вказують на те, що територія Кролевеччини була частиною племінного об'єднання сіверян. Після занепаду Київської Русі вона входила до складу Чернігівського князівства. У межах останнього в 1097 році виділилося удільне Сіверське князівство, до якого увійшла й теперішня Кролевеччина. Князівство було спустошене монголами в 1239 році, після чого запустіло. Якщо землі на південь від Сейму майже збезлюдніли аж до XVII століття, то північніше, де згодом постав Кролевець, де-не-де траплялися дрібні лісові поселення . Увійшовши до складу Великого князівства Литовського в 1355 році, Сіверщина в 1500 році окуповується військами Московського царства в результаті державної зради новгород-сіверського князя Василя Івановича Шем'ячича. Після цього почалася історія московсько-литовських, а згодом і польсько-московських воєн за Сіверщину, яка в свою чергу тісно пов'язана із заснуванням Кролевця.
Заснування
Народний переказ
Про народний переказ заснування Кролевця вперше згадує Мойсей Любарський у 1862 роціЛюбарский Моисей. Историко-статистический очерк уездного города Кролевца Черниговской губернии // У кн.: Памятная книжка Черниговской губернии: Издание Черниговского губернского статистического комитета. — Чернигов, 1862. — С.174. Згідно з переказом, один із польських королів звів земляне укріплення, назване «Королівським замком». Від нього утворилася назва Кролевця.
Детальніше зміст легенди переказує Олександр Гур'єв, додаючи, що польський король, відірвався від своєї свити під час полювання та натрапив на дикого кабана. Його врятувала варта, яка вчасно відшукала свого монарха. На місці події король наказав звести земляні укріплення, назвавши їх «Крулевським замком», звідси й пішла назва. Підтвердженням даного переказу О. Гур'єв вважав назву однієї із частин міста — «Замковище», а також незначні залишки колишніх укріплень .
Про зв'язок легенди з реальними історичними подіями свідчить назва міста (пов'язана з польським королем і юридично затверджена одним із них), наявність незавершених фортифікаційних споруд, про які йдеться в багатьох джерелах XVII-XIX столітьEn rejse til Rusland under tsar Peter dagbogsoptegnelser af viceadmiral Just Juel, dansk gesandt i Rusland 1709-1711. — København: Gyldendal (F Hegel), 1893. — с. 383—384Присяжні книги 1654 року. Білоцерківський та Ніжинський полки (упорядники: Юрій Мицик, Марина Кравець). — К., 2003. — С.292, назва місцевості («Замковище») та висока імовірність перебування двох або трьох монархів Речі Посполитої в околицях міста. О. Гур'єв зазначає, що поблизу Кролевця міг бути Сиґізмунд ІІІ Ваза (який правив у 1587-1632 рр.) . Його син Владислав IV Ваза, поки не зійшов на престол Речі Посполитої, але отримав Сіверщину в особисту адміністрацію за заслуги у війні проти Московського царства. Достеменно відомим є факт тижневого перебування в місті брата Владислава IV і його наступника Яна ІІ Казимира в січні 1664 року. Однак на той час Кролевець уже більше 25 років мав назву, і тому, цей король міг бути причетним хіба тільки до полювання, яке згадується в переказі.
Скоріш за все Кролевець був названий на честь Владислава IV Вази. Чи пов'язана назва з перебуванням короля в околицях міста — поки невідомо. Існує гіпотеза, що таку назву було дано через втрату Річчю Посполитою іншого міста, Кенігсберга — Кролевця Прусського.
Дискусія про дату заснування
Для історії вік Кролевця досить невеликий, але дискусія щодо дати його заснування ускладнюється малою кількістю опрацьованих історичних джерел про регіон у XVII столітті та друкарськими помилками в перших опублікованих дослідженнях.
Офіційно датою заснування міста вважається 1601 рікОфіційний портал Верховної Ради України. Саме до 400-річчя Кролевця Національний Банк України випустив ювілейну монету в 2001 році. Попри юридичне визнання, історики вважають гіпотезу про 1601 рік необґрунтованою і навіть результатом друкарської помилки. Ця дата наводиться у «Короткому описі Новгород-Сіверського намісництва» (1787 р.) Опанаса Шафонського, в якій на одне речення припадають відразу дві історичні помилки: «Початок свій [місто] отримало 1601 року, а 1646 року король польський Ян Казимир наказав вибудувати в ньому фортецю і назвав його Кролевцем»Шафонский Афанасий. Краткое топографическое описание Новгород Северского наместничества, 1787 года // —Черниговские губернские ведомости. — 1851. — № 46. — С.392. Оскільки Ян ІІ Казимир у 1646 році ще не був королем, бо правив у 1648-1688 рр., а Кролевець ще в 1638 році згадувався в документах під своєю власною назвою, правдивість інших досліджень О. Шафонського також під питанням. Хоча він не обґрунтовував свою тезу жодними посиланнями на першоджерела, проте, 1601 рік пішов і в пізніші публікації інших дослідників таких як М. Домонтович та В. Семенов. Також є фактом те, що до початку польсько-московської війни 1609–1618 років територія Кролевця перебувала під владою Московського царства, а до Речі Посполитої відійшла лише в 1618 році за умовами Деулінського перемир’я.
У середині ХІХ століття з’являється альтернативна дата — 1608 рікГород Кролевец // Черниговские епархиальные известия. — 1868. — № 21. — С.953, яку повторює «Історико-статистичний опис Чернігівської єпархії»Филарет. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн.5. — Чернигов: Земская типография, 1874. — С.333. Проте, ця версія також не супроводжується деталями та посиланнями на першоджерела. Історик Олександр Лазаревський відносить заснування Кролевця до періоду після 1618 року, коли поляки під керівництвом королевича Владислава створювали лінію оборонних укріплень для захисту нового кордону — так званий «Путивльський рубіж»Лазаревский Александр. Описание старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления. Т.ІІ. — Киев, 1893. — С.377–378. Близько 1625 року заново заселяються Ніжин, Борзна, Конотоп, Батурин. Так само могли б з’явитися поселенці і на місці Кролевця, від яких залишилися монети часів Сиґізмунда ІІІ, знайдені в 1889 році на ЗамковищіІР НБУВ. — Ф.1. — №8175. — Арк.100..
До іншого часу, а саме в період між 1633 і 1636 роками — відносить заснування Кролевця Петро Кулаковський, обґрунтовуючи свою думку послідовністю польської колонізації Сіверщини, яка просувалася з двох центрів: Ніжина на півдні (під проводом Щасного Вишля) та Новгород-Сіверська на півночі (під проводом Єжи Понентовського)Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). — Київ: «Темпора», 2006..
Попри велику кількість варіантів, всі гіпотези про заснування Кролевця сходяться на тому, що місто виникло не раніше 1600 року і не пізніше 1638 року. Перша дата зумовлена тим, що у центрі міста перші залишки господарської діяльності, що знайшли археологи, з’являються лише в XVII столітті. Друга — пов'язана з першою документальною згадкою Кролевця в універсалі Якова Острянина, датованому 20 березня 1638 року (за старим стилем):
Універсал Якова Острянина свідчить, що до 1638 року Кролевець уже отримав свою назву і став центром волості (повітів у Чернігівському воєводстві було лише два: Чернігівський і Новгород-Сіверський, тому в універсалі йде мова про дрібніші адміністративні одиниці воєводства — волості). Та місто ще не набуло стратегічного значення, оскільки відсутнє на «Спеціальній карті України» Ґійома Боплана , укладеній у першій половині XVII століття. Це підтверджують і спогади старожилів села Озаричі, записані у той час, про те, що в часи до Хмельниччини жителі навколишніх сіл, зокрема Подолова, були парафіянами церкви в селі Спаському, а торгувати їздили до Новгорода-Сіверського та Путивля, бо «Батурина, Кролевця і Глухова тоді ще не було»Рассказ старожилов о населении юго-восточной части Черниговской губернии в первой половине XVII века // У кн.: Записки Черниговского губернского статистического комитета. Кн.1. — Чернигов, 1866. — С.252-253.
Заселення