Пал ( — «кілок, паля, стовп»), причальна тумба, у 1920-х роках запропоновано терміни чальни́ця, пальовий кущ, палля — гідротехнічна споруда у вигляді окремої опори, палі, чавунної тумби тощо, до якої канатами прив'язується судно (або плавучий док) під час стоянки. Належить до причальних споруд.
Опис Розрізняють такі типи палів: Швартовні — сприймають навантаження тільки від швартовів; Відбійні — сприймають зусилля від навалювання судна; Причальні — сприймають обидва види зусиль; Напрямні — забезпечують правильний напрямок судна, яке підходить до причалу, входу до шлюзу чи гавані; Розворотні — слугують для розвороту судна на 180°.
Причальні і відбійні виготовляють гнучкими, що зменшує зусилля від навалювання суден, швартові пали, для яких це не має значення, часто виконують жорсткими. Найбільше поширення отримали пали з трубчастих паль: гнучкі з вертикальними палями і жорсткі з похилимиМорской энциклопедический словарь в двух томах, том 2. Под редакцией академика Н. Н. Исанина.
Пали встановлюють безпосередньо перед причалами, на підходах до причалів (рейдові пали), перед відкісними спорудами (для запобігання навалюванню суден на берег), на рейдах порту і біля входів до шлюзу чи гавані.
Пали для швартовів у вигляді кілків, паль, вертикальних залізничних рейок тощо ще називають приколами (первісне і ширше значення слова прикіл — «вбитий в землю кіл»). Існують вирази стати на приколі («причалити»), стояти (бути) на приколі, тримати на приколі («не використовувати в роботі»).
Див. також Дорожня тумба Кнехт Рейдовий пал
Галерея
Примітки
Джерела