Валенти́н Фердина́ндович А́смус (30 грудня 1894, Київ — 4 червня 1975, Москва) — радянський філософ, логік, історик філософії, історик і теоретик естетики, літературознавець. Доктор філософських наук (1940), професор (1935). Професор МДУ. Дійсний член Міжнародного інституту філософії в (Парижі). Лауреат Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

Біографія Народився 30 грудня 1894 року в Києві. У 1905-1914 роки навчався у Київському реальному училищі св.Катерини і на відділенні філософії і російської словесності історико-філологічного факультету Київського університету (1919); навчався філософії у О. М. Гилярова, В. В. Зеньковського, Є. В. Спекторського. В студентські роки опублікував працю «О задачах музыкальной критики» (1916), отримавши премію за конкурсний твір про відношення світогляду Л. М. Толстого до філософії Б. Спінози і виступив після загарбання Києва білогвардійцями з антибільшовицькою статтею «О великом пленении русской культуры»Жизнь, 1918, № 2 (8—14 вересня)..

Після закінчення університету викладав філософію та естетику у вищих навчальних закладах Києва.

Після встановлення радянської влади в Україні став вивчати філософію марксизмуКнига «Диалектический материализм и логика» (1924), полемика с А. Варьяшем (Под знаменем марксизма, 1926. № 7—8, 10; 1927. № 1), статті «Бергсон и его критика интеллекта» (1926) і «Алогизм Уильяма Джемса» (1927) та інші праці..

З 1928 року виїхав до Москви, де викладав філософію в Інститут червоної професури, в Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, в МІФЛІ, на етнологічному факультеті МДУ, пише історико-філософські праці«Диалектика Канта» (1929), «Очерки истории диалектики в новой философии» (1930), «Маркс и буржуазный историзм» (1933)., зазнавав ідеологічних утисків в зв'язку з кампанією проти «меншевиствующого ідеалізму». На початку 1930-х рр. В. А. Смирнов повідомляєСоколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучков В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51 про близькість Асмуса до групи письменників «Серапіонові брати».

В середині 1930-х рр. Асмус активно займається історією і теорією естетики. У 1935 році вступає до Спілки письменників. Професор (1935). У 1940 році захищає докторську дисертацію («Эстетика классической Греции», Інститут філософії АН СРСР). З 1939 року працює в МДУ імені М. В. Ломоносова, з дня відновлення філософського факультету МДУ (1941) — професор цього факультету.

За участь в підготовці трьохтомної «Історії філософії» (1940—1942) став лауреатом Сталінської премії 1-го ступеня (1943).

В 1946 році Асмус активно займається розвитком логіки як області досліджень і навчального предмету, викладає на курсах з підготовки вузівських викладачів логіки, згодом працює на кафедрі логіки філософського факультету МДУ. Асмус — видний учасник дискусій про предмет логіки кінця 1940-х — початку 50-х рр., він написав один із перших в СРСР підручників з логіки.«Логика» (1947). і ряд глав в колективній монографії«Логика» (1956)., переведена і відкоментована одна із перших видань в СРСР книг з логіки XX ст. — «Опыт исследования значения логики» Шарля Серрюса (1948), написана передмова до перекладу Логіко-философського трактату Людвіга Вітґенштайна.

Бере участь у підготовці перекладів класичних і сучасних західних філософів, в організації міжнародного співробітництва в галузі філософії. Асмус — автор багатьох статей в «Філософській енциклопедії» (1960—1970), включаючи статті про давньогрецьку філософію, Аристотеля, Канта, Фіхте, Шеллінга, Шопенгауера, бере участь у підготовці «Великої радянської енциклопедії», «Літературної енциклопедії» та багатьох словників. В 1969–1971 рр. видавництво Московського університету опублікувало двотомні «Вибрані твори» В. Ф. Асмуса.

В останні роки Асмус був зайнятий роботою над монографією «Історико-філософський процес в зображенні і оцінці російського екзистенціалізму» (не завершена). Посмертно видані «Історико-філософські етюди» (нариси з історії західної філософії: про таких діячів як Платон, Томмазо Кампанелла, Жан-Жак Руссо, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Фрідріх Гегель, Оґюст Конт, Анрі Бергсон і Вільям Джеймс), стаття "В. Соловйова. Досвід філософської біографії " «Питання філософії», 1988 , № 6 ..

Наукові праці Асмус В. Ф.  Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М.: URSS, 2007. Асмус В. Ф.  Логика. Систематический курс. — М.: URSS, 2010. Асмус В. Ф.  Проблема интуиции в философии и математике: Очерк истории: XVII — начало XX в.. — М.: URSS, 2011. Асмус В. Ф.  Платон. — М.: URSS, 2013. Асмус В. Ф.  Немецкая эстетика XVIII века. — М.: URSS, 2004. Асмус В. Ф.  Философия и эстетика русского символизма. — М.: URSS, 2013. Асмус В. Ф.  Эстетика Аристотеля. — М.: URSS, 2011. Асмус В. Ф. Проблема интуиции в философии и математике (Очерк истории: XVII начало XX в.). — М.: Мысль, 1965 на сайте Руниверс

Джерела

Енциклопедія сучасної України: Біографія Асмус Валентин Фердинандович, Історія філософської думки в Україні — Огородник І.В Бирюков Б. В. Валентин Фердинандович Асмус как философ и историк логики // Асмус В. Ф. Лекции по истории логики: Авиценна, Бэкон, Гоббс, Декарт, Паскаль. — М., 2010. Соколов В. В., Ойзерман Т. И., Гулыга А. В., Каменский 3. А., Смирнов В. А., Субботин А. Л., Жучкова В. А. В. Ф. Асмус — педагог и мыслитель // Вопросы философии. — 1995. — № 1. — С. 31—51. Валентин Фердинандович Асмус. Ред. Жучкова В. А., Блауберг И. И. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. Bakhurst D. Asmus, Valentin Ferdinandovich //Routledge Encyclopedia of Philosophy. — L., 1998. Література Асмус, Валентин Фердинандович //

Примітки

Посилання Асмус Валентин Фердинандович, Історія філософської думки в Україні — Огородник І. В Бібліотека українських підручників Асмус В. Ф. «Логика» (1947)