Борис Іванович Рудик ( 22 жовтня 1932, с. Підлісний Ялтушків, нині Барського району Вінницької області — 11 грудня 2014, м. Тернопіль) — український вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (1986), професор (1987).

Життєпис Борис Іванович Рудик народився 22 жовтня 1932 року в Підлісному Ялтушкові на Вінниччині в селянській сім'ї. Закінчив із відзнакою лікувальний факультет Чернівецького медичного інституту (1957, нині університет).

Працював головним лікарем лікарні в с. Горошівцях Заставнівського району Чернівецької області, ординатором спочатку терапевтичного, а відтак гематологічного відділів Тернопільської обласної клінічної лікарні (1958—1962, нині Тернопільська університетська лікарня), аспірант Київського інституту удосконалення лікарів (1962—1965), асистент кафедри шпитальної терапії Чернівецького медичного інституту (1965—1971). Працював лікарем за контрактом у Тунісі (1967—1969).

Від 1971 — в Тернопільському медичному інституті (нині університет): 1975—1986 — доцент кафедри факультативної терапії, 1986—1996 — завідувач кафедри кардіології; від 1997 — професор кафедри терапії та сімейної медицини факультету післядипломної освіти.

Від 1992 — голова Тернопільського обласного наукового товариства терапевтів, неодноразово обирався членом Всеукраїнського правління товариства терапевтів і кардіологів.

Науковий доробок Наукові зацікавлення пов'язані з вивченням імунопатологічних реакцій та їх корекції у хворих на алергію та аутоімунні хвороби. 1966 захистив кандидатську, а 1986 — докторську дисертації з проблеми бронхіальної астми. Керівник шести кандидатський і однієї докторської дисертації з кардіології.

Розробив високоефектне лікування бронхіальної астми та гіпертонічної хвороби з використанням імуномодуляторів, бетаблокаторів та антагоністів кальцію.

Має два авторські свідоцтва на винаходи. Зокрема у 1983 році отримав авторське свідоцтво на винахід, розробивши у співавторстві з Бліновою Ніною Григорівною та Ковтун Євгенією Володимирівною, спосіб лікування аутоімунних поліартритів із застосуванням електротерапії.

Твори Автор і співавтор понад 300 наукових праць, монографії «Бронхіальна астма» (1984), «Довідника фельдшера» (книга 1, 1997), навчального посібника «Вибрані лекції з кардіології» (3-є видання, 2005), збірника «Приказки та афоризми про здоров'я, хвороби, життя і алкоголь» (3 видання), науково-популярних брошур, книги «Спогади старого лікаря» (2006).

Примітки

Джерела Щербак Л., Ярема Н. Рудик Борис Іванович //

Література Сімдесятий жовтень професора Бориса Рудика // Медична академія. — 2002. — № 21 (жовтень). — С. 2. — (Вітаємо). Його серце стихло навічно // Медична академія. — 2014. — № 24 (30 груд.). — С. 10. — (Втрата). Хміляр Л. Пам'ять про нього світла / Лідія Хміляр // Медична академія. — 2016. — № 16 (30 серп.). — С. 15—16. — (До 60-річчя ТДМУ).