Гео́рг Пенц (, — ) — німецький художник, графік, гравер доби Відродження, учень Альбрехта Дюрера.
Біографія Народився у Нюрнберзі у 1500 році. Навчався в майстерні Альбрехта Дюрера.
У 1525 році разом із братами Бехам — Себальдом (1500–1550) та Бартелем (1502–1540) — був засуджений: художників вислали з Нюрнберга за атеїстичні погляди і висловлювання революційних ідей. Переїхав до Італії, де працював в майстерні Рафаеля і займався гравіруванням під керівництвом Маркантоніо Раймонді. До Німеччини повернувся у 1528 році.
Помер в Лейпцизі — 11 жовтня 1550 року.
Творчість Стровир не менше 126 гравюр («Взяття Карфагена», «Любов», «Милосердя», «Слава», «Історія Товія», «Портрет курфюрста Іоганна Фрідріха Великодушного» та інші). Належить до майстрів гравюри малого формату, так званих «маленьких майстрів» (), хоча працював також і як живописець. Писав картини біблійного, історичного, алегоричного та жанрового змісту, а також портрети. Багато творів мають характерні риси рафаелівської школи.
У Дрезденській картинній галереї зберігається його картина «Поклоніння трьох волхвів». У Ермітажі — малюнок «Євангеліст Іван». У Мюнхенській пінакотеці — «Амур і Венера». У Віденській галереї — «Розп'яття». У Національній галереї Ірландії — «Портрет джентльмена» (1549).
«Свята Трійця»олія, 1530«Коронація Діви Марії»олія, між 1530 та 1540Вівтар каплиці Сигізмунда вСоборі Святих Станіслава і Вацлаваолія, 1531–1538«Портрет Мартіна Лютера»олія, 1533«Цариця Томіріс отримуєголову Кира»гравюра, 1539«Взяття Карфагена»гравюра, 1539«Христос у терновому вінці»олія, 1544«Меланхолія»олія, 1545
Примітки
Джерела Пенц Георг // Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 23: Патенты на изобретения-Петропавловский. — 1898. — 474 с. Чегодаева Н. Искусство Германии // Всеобщая история искусств. — Т. 3. — М.: Искусство, 1962 — С. 368–415. Hans Sebald Beham // Енциклопедія Британіка . — Encyclopedia Britannica Inc. Kleinmeister (Немецкая живопись в эпоху ренессанса) // Бенуа А. Итория живописи. — СПб.: Шиповник, 1912–1917. — Т. 3. — 1913. — 510 с.