Поліаморія ( — численний і — кохання) — система етичних поглядів на кохання, яка припускає можливість існування множинних любовних стосунків у однієї людини з кількома людьми (а також між декількома людьми) одночасно, з дозволу і схвалення всіх учасників цих стосунків. Поліаморією також називають практику любовних стосунків, що втілює ці погляди в дійсностіПоліаморія — кохання майбутнього? BBC Україна. 29 квітня, 2017 рік..
Люди, що ідентифікують себе поліаморами, вірять у консенсуальну немоногамію зі свідомим контролем ревнощів та відкидають думку про те, що сексуальна та реляційна ексклюзивність (моногамія) є необхідною умовою для глибоких, відданих, довгострокових, люблячих стосунків. Інші ж воліють обмежувати свою сексуальну активність лише членами групи, замкнуті поліаморні стосунки, які зазвичай називають полівірністю.
Поліаморія стала загальним терміном для різних форм немоногамних, багатопартнерських стосунків, або невиключних сексуальних або романтичних відносин. Її використання відображає вибір та філософію залучених індивідів, але зі збереженням тем або цінностей, такими як кохання, близькість, чесність, цілісність, рівність, спілкування та відданість. Її часто можна відрізнити від деяких інших форм етичної немоногамії тим, що ці стосунки є любовними інтимними стосунками, на відміну від суто сексуальних стосунків. Термін «поліаморія» був введений у 1990 році та офіційно визначений у 1999 році. Зазвичай він не вважається частиною ЛГБТК-спільноти. Суди та міста в Канаді та США все частіше визнають поліаморні сім'ї, надаючи законне батьківство кільком дорослим особам та розширюючи захист на багатопартнерські стосунки. Хоча це все ще рідкість, близько 4 % людей практикують поліаморію, і до 17 % відкриті до неї. Хоча основні течії християнства та юдаїзму загалом відкидають поліаморію, деякі релігійні групи, включаючи громаду Онейда, деякі рабини та єврейські громади, сатаністи Ла-Вея та унітаріанські універсалісти, прийняли або підтримали поліаморні стосунки. У клінічних умовах терапевтів заохочують розпізнавати різноманітні структури стосунків, такі як поліаморія, звертати увагу на упередження щодо моногамії та використовувати спеціалізовані ресурси для підтримки поліаморних клієнтів.
Починаючи з 1970-х років, поліаморію зображували в різних медіа, включаючи твори Айзека Азімова, комікси DC Starfire, серіал «Колесо часу», «Футураму» та численні телешоу та романи ХХІ століття. Свята, пов'язані з поліаморією, включають День Метамура 28 лютого, День гордості поліаморії під час Місяця гордості, Міжнародний день соло-поліаморії 24 вересня та День поліаморії 23 листопада, а групи поліаморії часто беруть участь у парадах гордості. Всесвітні некомерційні організації, такі як Loving More та інші, виступають за права поліаморії, її прийняття та освіту. Критики стверджують, що поліаморія не є радикальною за своєю суттю, часто відображає привілеї та може мати негативний соціальний вплив. Серед відомих осіб, які публічно ідентифікують себе як поліаморні, є автори Доссі Істон, Джанет Гарді та Лорел Гемілтон; режисерка Теріза Грінан; активістка Бренда Говард; музикантка Віллоу Сміт.
Термінологія Слово «поліаморія» вперше з'явилося у статті лідерки неоязичницької спільноти Морнін Глорі Зелл-Ревенхат «Букет коханців», опублікованій у травні 1990 року в журналі Green Egg Magazine як poly-amorous.
У 1999 Оксфордський словник англійської мови пропонує ввести як першу перевірену появу цього слова створену у травні 1992 року Дженніфер Л. Весп новинну групу у Юзнеті alt.polyamory. Редактор Оксфордського словника попросив Зелл-Рейвенхарт дати визначення терміна, і вона надала його для британської версії як «практика, стан або здатність мати більше одного сексуального любовного зв'язку одночасно, за повного відома та згоди всіх залучених партнерів». Слова «поліаморія», «поліаморний» та «поліаморист» були додані до Оксфордського словника у 2006 році.
Деякі довідники визначають поліаморію як форму стосунків (міжособистісних, романтичних чи сексуальних), яка включає кількох людей за згодою всіх залучених осіб, як-от Oxford Living Dictionaries, Cambridge Advanced Learner's Dictionary, Dictionary.com. Деякі критикували визначення поліаморії від Мерріам-Вебстер, яке визначає термін як «стан або практику наявності більш ніж одних одночасних відкритих романтичних стосунків», як таке, що не містить «життєво важливого компонента»: згоди.
Слово «поліаморія» поєднує в собі грецьке слово «багато» (poly) та латинське слово «кохання» (amor). Поліаморію зазвичай не включають до поняття ЛГБТ, оскільки вона не є сексуальністю чи гендерною ідентичністю.
Як практика
Консенсуальна немоногамія, до якої належить поліаморія, може приймати багато різних форм, залежно від потреб та уподобань особи(осіб), що бере(ють) участь у будь-яких конкретних стосунках. Станом на 2019 рік понад п'ята частина самотніх американців та американок у певний момент свого життя мали певний вид консенсуальної немоногамії.
Окремо від поліаморії як філософської основи стосунків існують практичні способи, за допомогою яких люди, які живуть поліаморно, влаштовують своє життя та вирішують конкретні проблеми порівняно з більш традиційними моногамними стосунками. Люди різної сексуальної орієнтації є частиною спільноти та формують мережі стосунків за згодою та погодженням своїх партнерів. Багато особливостей відрізняють поліаморію від інших типів немоногамних стосунків. Для пар, що свінгують та відкритих пар, поширена тенденція підтримувати емоційну моногамію, одночасно беручи участь у позадіадних сексуальних стосунках.
Межа між другом і партнером у моногамних стосунках та інших формах немоногамії зазвичай досить чітка. Однак, на відміну від інших форм немоногамії, «поліаморія відрізняється тим, що надає перевагу емоційній близькості з іншими людьми». Переваги поліаморних стосунків можуть включати: здатність людей обговорювати питання з різними партнерами, потенційно виступаючи посередниками і тим самим стабілізуючи стосунки, зменшуючи поляризацію поглядів, а також емоційна підтримка та структура з боку інших відданих дорослих членів сімейної одиниці. Інші переваги включають ширший спектр дорослого досвіду, навичок, ресурсів та перспектив, а також підтримку товариських шлюбів, які можуть бути задоволеними, навіть якщо вони вже не є сексуально активними, оскільки романтичні потреби задовольняються в іншому місці. Це сприяє збереженню існуючих стосунків.
Інститут Кінсі з дослідження статі, гендеру та репродукції підрахував, що в липні 2009 року в Сполучених Штатах налічувалося півмільйона «відкрито поліаморних сімей». Як повідомлялося в The Guardian у серпні 2013 року, 15–28 % гетеросексуальних пар і близько половини геїв та бісексуалів мають якусь «нетрадиційну» домовленість. Поліаморні спільноти називають зовнішньо феміністичними, оскільки у створенні таких спільнот центральну роль відігравали жінки, а гендерна рівність є центральним принципом. Для тих, хто практикує поліаморію, соціальне дистанціювання, спричинене обмеженнями часів COVID-19, спричинило хвилювання в існуючих стосунках, що призвело до розриву одних пар і змусило інших боротися за збереження своїх зв'язків.
Вірність та відданість
Значний відсоток поліаморів визначають вірність не як сексуальну ексклюзивність, а як вірність обіцянкам та домовленостям, укладеним щодо стосунків. Як практика стосунків, поліаморія підтримує широке розмаїття відкритих стосунків або багатопартнерських поєднань, які можуть відрізнятися за визначенням та ступенем інтенсивності, близькості та відданості. Зокрема, поліаморія може приймати форми тріадиТермін «тріада» для цього типу домовленостей був введений Айзеком Азімовим у його романі 1972 року «Навіть боги». з трьох осіб у близьких стосунках, полісім'ї з більш ніж трьох осіб, однієї особи як точки опори стосунків («vee»), пари у стосунках двох осіб, яка зображує інші стосунки самостійно, та різних інших близьких мереж людей. Також представлено на конференції Товариства наукового вивчення сексуальності Західного регіону, квітень 2002 року. Є також ті, хто є свінгерами і займаються поліаморією або полі-знайомствами. Поліаморну сім'ю іноді називають «кухонною поліаморією» — це стиль поліаморії, в якому всі члени певної поліаморної групи почуваються комфортно і настільки згуртовані між собою, що для них не є рідкістю буквально збиратися за кухонним столом, оскільки вони можуть проводити свята, дні народження або інші важливі події разом, як велика група. Цей стиль підкреслює сімейні зв'язки, і не всі члени групи обов'язково мають сексуальні або романтичні стосунки з кожним іншим членом групи.
Інші стилі поліаморії включають паралельну поліаморію, коли учасники окремих стосунків воліють не зустрічатися або не знати подробиць про інші стосунки своїх партнерів чи партнерок, сольна поліаморія визначає немоногамних осіб, які не хочуть мати основного партнера і можуть чинити опір «ескалатору стосунків» (ідея про те, що стосунки повинні слідувати прогресії або «ескалатору» від побачень до ексклюзивності, заручин, одруження та народження дітей). Для деяких осіб поліаморія функціонує як загальний термін для численних підходів «відповідальної немоногамії». Таємні сексуальні стосунки, які порушують ці домовленості, розглядаються як порушення вірності. Поліамори зазвичай базують визначення зобов'язань на міркуваннях, відмінних від сексуальної ексклюзивності, наприклад, «довіра та чесність» або «старіння разом». У статті в Men's Health Закарі Зейн стверджує, що зобов'язання в поліаморних стосунках означає, що «ви будете поруч з цією людиною», підтримуватимете її, піклуватиметеся про неї та любитимете її.
Комунікація та перемовини Оскільки не існує «стандартної моделі» поліаморних стосунків, а покладатися на загальні очікування може бути нереалістично, поліамори виступають за відкрите обговорення з усіма учасниками, щоб встановити умови їхніх стосунків, і часто наголошують, що це має бути постійний процес чесної комунікації та поваги. Поліамори зазвичай підходять до своїх стосунків прагматично; багато хто з них визнає, що іноді вони та їхні партнери припускаються помилок і не відповідають цим ідеалам, і що комунікація є важливою для усунення будь-яких порушень.From PolyOz glossary: «Не в [лінгвістичному корінні терміна], але дуже важливою є відданість чесності з усіма партнерами та відкрито узгоджені основні правила.» Scm-rpg.com У sexuality.org: «Дві основні культурні засади поліаморної спільноти — це чесність і комунікація: очікується, що ви та ваш(і) довгостроковий(і) партнер(и) обговорили, що вам комфортно, а що ні, і що ніхто не буде діяти за спиною інших.» Вони також стверджують, що поліаморія є відповіддю на виклики у стосунках моногамного характеру.
Довіра, чесність, гідність та повага Поліаморію визначають як кохання до кількох людей одночасно, з повагою, довірою та чесністю до всіх партнерів. В ідеалі партнери партнера приймаються як частина його життя, а не просто терпляться, і зазвичай стосунки, які вимагають обману або політики «не питай-не кажи», розглядаються як неідеальна модель. Аут також описав поліаморію як «не сексуальність», а фактично як «наявність кількох інтимних стосунків».
Непривласнення