Захоронка () — назва дитячих навчально-виховних установ у Галичині, на Буковині, Закарпатті.
Відомості
Українські захоронки В умовах темноти та бідности, в яких перебувала значна частина українців Галичини наприкінці XIX століття, актуальною була потреба виховування дітей. Найбільш занедбаними в австрійській Галичині були сільські діти, особливо під час літніх польових робіт. Існувала велика потреба відкрити дитячі навчально-виховні установи, які б піклувалися про дітей, дбали про їхній розумовий, культурний, фізичний розвиток, виховували на засадах християнської моралі, плекали національну свідомість. 15 травня 1893 року відкрили першу українську захоронку в селі Жужелі (нині — Жужеляни). За благословенням єпископату УГКЦ, сприяння духовенства та релігійних товариств, за матеріальної підтримки української інтелігенції, Сестри Служебниці відкривали нові чернечі доми в різних місцевостях, а поряд з ними виникали захоронки.
У 1923—1924 роках українські захоронки переходять у підпорядкування Українського педагогічного товариства «Рідна школа», в якому створили комісію дошкільного виховання3. Розвиток дошкільного виховання у Галичині // Історія педагогіки України..
У 1945 році більшовицька влада заборонила Сестрам Служебницям Провінції Співстраждання Матері Божої в Україні займатися вихованням дітей та молоді. Їхні монастирі в Галичині були конфісковані, захоронки, сиротинці, школи — розформовано, або перетворено на державні навчальні заклади.
Польські захоронки
Див. також «Українська захоронка»
Примітки
Джерела
Анна Федорович Історія заснування перших захоронок для дітей українців у Галичині // Соціогуманітарні студії. Випуск присвячено дослідженню життя і творчої спадщини о. Кирила Селецького (З нагоди 100-ліття пам'яті) / головний редактор Розлуцький І. М. — Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2022. — Вип. 1. — С. 176—186. — 350 с. — ISSN 2786-6858.
о. д-р Теодор Вергун Перша українська захоронка в Галичині і її основник о. К. Селецький // Львівський голос. — 1944. — 21 квітня.
Посилання