Сарикольська мова — мова сарикольців, одна з памірських мов. Поширена в Ташкурган-Таджицькому автономному повіті Синьцзян-Уйгурського АР, Китай. Число носіїв — близько 16 000 осіб. У Китаї сарикольська мова офіційно називається «таджицькою» ( — Tǎjíkèyǔ).
Офіційної писемності сарикольська мова не має. Збірники сарикольських текстів та словники, видані в Китаї та СРСР використовують міжнародний фонетичний алфавіт, або алфавіт на основі піньїнь.
Фонетика Вокалізм:
/a/, /e/, /ɛi̯/ (в діалектах/æi̯/або /ai̯/), /ɛu̯/ (в діалектах/æu̯/або /au̯/), /ə/, /i/, /o/ɔ/, /u/, /ɯ/ (в діалектах/ʊ/). У деяких діалектах також трапляються довгі звуки.
Консонатизм:
/p/, /b/, /t/, /d/, /k ~ c/, /ɡ ~ ɟ/, /q/, /ts/, /dz/, /tɕ/, /dʑ/, /s/, /z/, /x/, /ɣ/, /f/, /v/, /θ/, /ð/,/χ/, /ʁ/, /ɕ/, /ʑ/, /w/, /j/, /m/, /n, ŋ/, /l/, /r/
Лексика Незважаючи на те, що лексика сарикольської мови має багато спільного з лексикою інших східноіранських мов, багато лексичних одиниць трапляються лише в ній і близькій рушанській та шугнанській, але відсутні у інших східноіранських мовах (ваханська, пушту, авестійська).
+Порівняльна таблиця лексики семи іранських мов Український переклад Фарсі Таджицька Шугнанська Рушанська Сарикольська Ваханська Пушту Авестійськасинpesær (پسر)pisar (писар)putraвогонь (اتش) (Оташів)âtarводаɒb (اب)ob (про)aiwyô, apкисть рукиdæst (دست)dast (даѕт)zastaступняpɒ (پا)po (по)зубdændɒn (دندان)dandon (дандон)?око (چشم) (Чашма)chashmanкіньæsb (اسب)asp (асп)aspaхмараæbr (ابر)abr (абр)?пшеницяgændom (گندم)gandum (гандум)?м'ясо (گوشت) (гушт)?багатоbesjɒr (بسيار)bisjor (бісер)paoiri, paoirîsh, pouruвисокийbolænd (بلند)baland (баланди)berezô, berezañtдалеко (دور)dur (дур)dûra, dûrâtхороший (خوب) (Хуб)vohuмаленький (كوچك)) (Хурд)?говоритиgoft (گفت)guft (гуфт)aoj-, mrû-, sangh-робитиkærd (كرد)kard (кард)kar-бачитиdid (ديد)did (дид)dî-
Примітки
Література