Пломбо́ваний ваго́н (вагон, закритий для перевірки) — усталена в історіографії назва трьох дипломатичних пасажирських потягів, якими із Швейцарії до Російської імперії через Німеччину у квітні 1917 р. у супроводі офіцерів німецького генштабу була переправлена верхівка російських емігрантів-більшовиків.
Прибуття Леніна до Російської імперії Повернення інтернованих підданих Російської імперії під час Першої світової війни було звичайною справою. Так, наприклад, у 1915 році через Німеччину та Швецію повернувся відомий українських соціолог Максим Ковалевський, член Державної ради. У Петербурзі для нього влаштували урочистий прийом, на якому був присутній Павло МілюковЛогинов В. Т. В. И. Ленин. Полная биография. — М. : Родина, 2019. — 928isbn=978-5907024-57-1 с. — с. 299.
У місті Берн (Швейцарія) громадянин Російської імперії Ульянов В. І. (він же Ленін) 27 грудня 1916 р. з'явився до посольства Німеччини, де залишався до 29 грудня того ж року, відповідно до матеріалів «зовнішнього спостереження» Департаменту поліції Російської імперіїДоктор исторических наук Фельштинский Ю. Ещё раз о немецких деньгах. — Электронная библиотека RoyalLib.Ru .
17 березня 1917 року Коллонтай, Пятаков, Бош і Ганецький надіслали телеграму Леніну, в якій зазначили, що йому необхідно повернутися до Росії. Ленін відповів, що виїхати зі Швейцарії дуже складно. Увечері з'являється повідомлення про те, що Тимчасовий уряд оголосив амністію «у політичних та релігійних справах», тому 18 березня Ленін доручає Валентині Морточкіній, дружині більшовика Георгія Сафарова, дізнатися в британському посольстві, чи можливо йому повернутися через Велику Британію. На запит Леніна надійшла негативна відповідьЛогинов В. Т. В. И. Ленин. Полная биография. — М. : Родина, 2019. — 928isbn=978-5907024-57-1 с. — с. 298.
19 березня в Берні відбулася нарада російських політичних емігрантів різної партійної приналежності. Юлій Осипович Мартов запропонував на цій нараді план проїзду через Німеччину в обмін на інтернованих німців.
Група відібраних російських емігрантів разом із сім'ями була доставлена потягом з Цюриха через швейцарсько-німецький кордон і далі через всю Німеччину з півдня на північ до кінцевої станції — портового міста Засніц на острові Рюген. Далі вони пересіли на пароплав, який довіз їх до нейтральної Швеції, а звідти потягом були відправлені через Фінляндію (станція Торніо) до імперії. Потяг з Леніним та його поплічниками прибув до Петрограду на Фінляндський вокзал увечері 3 (16) квітня 1917 рокуKlaus Wiegrefe, Florian Altenhöner, Georg Bönisch, Heiko Buschke, Wladimir Pyljow, Anika Zeller. Revolutionär Seiner Majestät: Wie Kaiser Wilhelm II. die russischen Revolutionäre um Lenin unterstützte. — «Der Spiegel»: № 50/10.12.2007, S.34—48. .
12 (25) квітня Ленін телеграфує Ганецькому і Радекові до Стокгольму прохання надіслати кошти: «Дорогі друзі! Досі нічого, рівно нічого: ні листів, ні пакетів, ні грошей від вас не отримали». 10 днів опісля він вже пише Ганецькому: «Гроші (дві тисячі) від Козловського отримано. Пакети досі не отримано… З кур'єрами справу налагодити нелегко, але все ж вжиємо усіх заходів. Зараз їде спецлюдина для організації усієї справи. Сподіваємося, йому вдасться усе налагодити»Ленин В. И. «Полное собрание сочинений». — Т. 49. — С. 437, 438. .
Відразу ж опісля приїзду до Російської імперії, 4(17) квітня Ленін виступив зі знаменитими «Квітневими тезами», спрямованими проти Тимчасового уряду і «революційного оборонства». У першій тезі війна з боку «Львова та панів» характеризувалася як і раніше «грабіжницька, імперіалістична»; містилися заклики «організації широкої пропаганди цього погляду у регулярній армії» та братань на фронті. Далі містилася вимога переходу влади до рад з подальшим «усуненням армії, чиновництва, поліції».
Наступного дня після публікації «Тез» у газеті «Правда», 8 квітня, один з керівників німецької розвідки у Стокгольмі телеграфував до Міністерства Закордонних Справ: «Приїзд Леніна до Росії вдалий. Він діє абсолютно так, як нам би цього хотілося». Згодом генерал Людендорф писав у своїх мемуарах: «Посилаючи Леніна до Росії, наш уряд брав на себе особливу відповідальність. З військової точки зору цей захід було б виправдано, Росію слід було повалити»Александров Кирилл М. (04.02.2005). Октябрь для кайзера (Заговор против России в 1917 г.) // Посев. — 2004. — № 1—2. . У 1921 році в пресі з'явилося ім'я ініціатора повернення Леніна, соціал-демократа Олександра Парвуса, який діяв через німецького посла в Копенгагені Ульріха фон Брокдорф-Ранцау. Сам Парвус описував свої мотиви так: «Коли вибухнула революція, німецька соціал-демократія, звісно, зробила все можливе, щоб допомогти російським емігрантам потрапити до Росії»Александр Парвус. В борьбе за правду. — С. 111.. 28 березня Ленін надіслав телеграму Ганецькому: «Берлінський дозвіл для мене неприйнятний. Або швейцарський уряд отримає вагон до Копенгагена, або російський домовиться про обмін усіх емігрантів на інтернованих німців», після чого просить його з'ясувати можливість проїзду через АнгліюЛенин В. И. ПСС. — Т. 49. — С. 417.. 30 березня Ленін пише Ганецькому: «Користуватися послугами людей, які мають стосунок до видавця „Колокола“ (тобто Парвуса), я, звичайно, не можу» — і знову пропонує план обміну емігрантів на інтернованих німцівЛенин В. И. ПСС. — Т. 49. — С. 417..
Водночас є свідчення того, що Парвус не був посередником у переговорах щодо проїзду російських політичних емігрантів через Німеччину, а від посередництва Карла Моора та Роберта Грімма, запідозривши в них німецьких агентів, емігранти відмовилися, доручивши вести переговори Фріцу ПлаттенуЛ. Г. Соболев Русская революция и немецкое золото. Коли ж у Стокгольмі Парвус спробував зустрітися з Леніним, той категорично відмовився від цієї зустрічі10 Parvus A. Im Kampf um die Warkheit. Berlin, 1918, S. 51; Платтен Ф. Проезд Ленина через Германию (предисловие К.Радека). Берлин, 1924, с. 66. Жодних політичних зобов'язань емігранти, які проїхали через Німеччину, на себе не брали, крім одного — агітувати за пропуск до Німеччини з Росії інтернованих німців, чисельність яких дорівнювала кількості емігрантів, що проїхали через Німеччину. Ініціатива щодо цього зобов'язання виходила від самих політемігрантів, оскільки Ленін категорично відмовлявся їхати лише за дозволом берлінського урядуЛенин В. И. ПСС. — С. 417—419..
Списки пасажирів
Ленінський вагон УЛЬЯНОВ Володимир Ілліч; СУЛІШВІЛІ Давид Сократович; УЛЬЯНОВА Надія Костянтинівна; АРМАНД Інеса Федорівна; САФАРОВ Георгій Іванович; МОРТОЧКІНА Валентина Сергіївна; ХАРИТОНОВ Мойсей Мотькович; КОНСТАНТИНОВИЧ Ганна Євгенівна; УСІЄВИЧ Григорій Олександрович; КОН Олена Феліксівна; РАВВІЧ Сарра Наумівна; ЦХАКАЯ Михайло Григорович; СКОВНО Абрам Анчилович; РАДОМИСЛЬСЬКИЙ Овсій-Гершен Аронович; РАДОМИСЛЬСЬКА Злата Евновна; РАДОМИСЛЬСЬКИЙ Стефан Овсійович; РИВКІН Залман Бер Осерович; СЛЮСАРЄВА Надія Михайлівна; ГОБЕРМАН Михайло Вульфович; АБРАМОВИЧ Шая Зелікович; ЛІНДЕ Йоган-Арнольд Йоганович; БРИЛЛІАНТ Григорій Якович; МІРІНГОФ Ілля Давидович; МІРІНГОФ Марія Юхимівна; РОЗЕНБЛЮМ Давид Мордухович; ПЕЙНЕСОН Семен Гершович; ГРЕБЕЛЬСЬКА Фаня; ПОГОВСЬКА Буня Хемівна; АЙЗЕНБУНД Меєр Ківов.
Інші
Єврейська соціал-демократична робоча партія «Поалєй ціон» (ЄСДРП ПЦ) ВОЛОВНІН Аласа Овсеївна, ДІНЕС Рівка Хаїмівна, КАРАгазета В. Бурцева «Общее дело» за 14.10.1917, 16.10.1917, г. СПб .
Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі, Росії (Бунд) АЛЬТЕР Естера Ізраїлівна з дитиною, БАРАК, БОЛТІН Лейзєр Хаїмович, ВЕЙНБЕРГ Маркус Арапович, ГАЛЬПЕРІН, ДРАНКІН Вульф Меєрович з дружиною та дитиною, ДІМЕНТ Лейзєр Нахумович, ДРЕЙЗЕНШТОК Ганна Меєрівна, ЗАНІН Майром Мєнашеєвич, ІОФФЕ Пінкус Іоселев, ІДЕЛЬСОН Марк Ліпманов, КЛАВІР Лев Соломонович, КОНТОРСЬКИЙ Самуїл Сруль Давидович, ЛЮБИНСЬКИЙ Мечислав Абрам Осипович з дружиною та дитиною, ЛЕВІТ (Геллерт-Левіт) Ейдель Меєрівна з дитиною, ЛЮКСЕМБУРГ Мойсей Соломонович, ЛІПНІН Іуда Лейбов, МЕЄРОВИЧ Мовша Гілелев, ЛЕРНЕР Давид, МАХЛІН Тайва-Зєйлік Зільманович, ТУСЕНЕВ Ісаак Маркович, РАКОВ Мойсей Ілліч, НАХІМЗОН Меєр Іцкович, РЕЙН (Абрамович) Рафаїл Абрамович з дружиною та 2 дітьми, РОЗЕН Хаїм Іуда з дружиною, СКЕПТОР Яков Лейвінов, СЛОБОДСЬКИЙ Валентин Осипович, СВЕТИЦЬКИЙ А. А., ХЕФЕЛЬ Абрам Яковлевич, ПІКЛІС Меєр Бенціонович, ЦУКЕРШТЕЙН Соломон Срулев із 2 дітьми, ШЕЙНІС Ісер Хаїмович, ШЕЙНБЕРГ.
Сіоністсько-соціалістична робоча партія (ССРП) РОЗЕНБЕРГ Лев Йосипович.
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) АКСЕЛЬРОД Товія Лейзєрович з дружиною, АПТЕКМАН Йосип Васильович, АСІАРІАНІ Сосіпатр Самсонович, АВДЄЄВ Іван Ананієвич, з дружиною та з сином, БРОНШТЕЙН (Семковський) Семен Юлійович з дружиною, БЄЛЕНЬКИЙ Захарій Давидович з дружиною та дитиною, БОГРОВА Валентина Леонідівна, БРОНШТЕЙН Роза Абрамівна, БЄЛЕНЬКИЙ (А. Я.), БАУГІДЗЕ Самуїл Григорович, ВОЙКОВ Петро Григорович (Лазарович), ВАНАДЗЕ Олександр Семенович, ГІШВАЛІНЕР Петро Йосипович, ГОГІАШВІЛІ Полікарп Давидович з дружиною та з дитиною, ГОХБЛІТ Матвій Йосипович, ГУДОВИЧ, ГЕРОНІМУС Йосип Борисович, ГЕРШТЕН, ЖВІФ (Макар) Семен Мойсеєвич, ДОБГОВІЦЬКИЙ Захаріє Лейбов, ДОЛІДЗЕ Соломон Ясейович, ІОФЕ Давид Наумович з дружиною, КОГАН Володимир Абрамович, КОПЕЛЬМАН, КОГАН Ізраїль Іремійович з дружиною та дитиною, КРІСТІ Михайло Петрович, ЛЕВІНА, ЛЕВІТМАН Ліба Берківна, ЛЕВІН Йохим Давидович, ЛЮДВІНСЬКА (Т. Ф.), ЛЕБЕДЄВ (Полянський) Павло Іванович з дружиною та дитиною, ЛУНАЧАРСЬКИЙ Анатолій Васильович, МЕНДЕР (3. Орлов) Федір Іванович, МГЕЛАДЗЕ Власа Джарісманович, МУНТЯН Сергій Федорович з дружиною, МАНЕВИЧ Абрам Евель Ізраїлевич з дружиною, МОВШОВИЧ Мойсей Соломонович з дружиною та з дитиною, МАНУЇЛЬСЬКИЙ Дмитро Захарович з дружиною та 2 дітьми, НАЗАР'ЄВ Михайло Федорович, ОСТАШІНСЬКА Роза Гірш-Арапівна, ОРЖЕРОВСЬКИЙ Марк з дружиною та з дитиною, ПІКЕР (Мартинов) Семен Юлійович з дружиною та з дитиною, ПОВЕС (Астров) Ісаак Сергійович; ПОЗІН Володимир Іванович, ПШИБОРОВСЬКИЙ Стефан Володиславів, ПЛАСТИНІН Ніканор Федорович з дружиною та з дитиною, РОХЛІН Мордха Вульфович, РАЙТМАН з дружиною та з дитиною, РАБІНОВИЧ Скенрер Піля Йосипівна, РУЗЕР Леонід Ісаакович з дружиною, РЯЗАНОВ (Гольдендах) Давид Борисович з дружиною, РОЗЕНБЛЮМ Герман Хаскєлєв, СОКОЛІНСЬКА Гітля Лазарівна з чоловіком, СОКОЛЬНІКОВА з дитиною, САГРЕДО Микола Петрович з дружиною, СТРОЄВА, САДОКАЯ Йосип Бежанович, ТУРКІН Михайло Павлович, ПЕВЗАЯ Віктор Васильович, ФІНКЕЛЬ Мойсей Адольфович, ХАПЕРІЯ Костянтин Ол., ЦЕДЕРБАУМ (Мартов) Юлій Осипович, ШЕЙКМАН Аарон Лейбович, ШИФРІН Натан Калманович, ЕРЕНБУРГ Ілля Лазарович.
Латвійська соціал-демократична робоча партія УРБАН Ернс Іванович з дружиною та дитиною, ШУСТЕР Іван Германович з дружиною та дитиною.
Соціал-демократична партія Литви МАРТНА Михайло Юрійович.
Соціалісти-революціонери (есери) ВЕСНШТЕЙН Ізраїль Аронович, ВИНОГРАДОВА Єлизавета Ієврівна, ГАВРОНСЬКИЙ Дмитро Осипович, КАЛЬЯН Євгенія Миколаївна, КЛЮШИН Борис Ізраїлевич з дружиною, ЛЕВІНЗОН Меєр Абрамович з дружиною та дитиною, ЛУНКЄВИЧ Зоя Павлівна, ДАХЛІН Давид Григорович з дружиною та дитиною, НАТАНСОН (Бобров) Марк Андрійович з дружиною (В. І. Алєксандрова), БАЛЄЄВА (Урес) Марія Олександрівна з дитиною, ПЕРЕЛЬ Ревекка, ПРОШ'ЯН Трон Першович, РОЗЕНБЕРГ Лев Йосипович з дружиною та 2 дітьми, УСТІНОВ (Безземельний) Олексій Михайлович, УЛЬЯНОВ Григорій Карлович, ФРЕЙФЕЛЬД Лев Володимирович з дружиною та дитиною, ТЕНДЕЛЕВИЧ Леонід Абрамович з дружиною та 2-а дітьми.
Анархісти-комуністи БУЦЕВИЧ Олександр Станіславович, В'ЮГІН Яков з дружиною та 2-а дітьми, ГІТЕРМАН Абрам Мойсейович з дружиною та дитиною, ГОЛЬДШТЕЙН Абрам Борисович, ЮСТІН Давид, ЛІПДІЦ Ольга з дитиною, МАКСІМОВ (Ястржембський) Тимофій Феодорович, МІЛЛЕР Абрам Ліпович з дружиною та 2-а дітьми, РУБІНЧИК Ефраїм Абрам Аронів, РІВКІН Абрам Яковлев, СЕГАЛОВ Абрам Вульфович з дружиною, СКУТЕЛЬСЬКИЙ Йосип Ісакович,