Уретани (карбамати) — кристалічні речовини, що містять групу -N-C(O)O-.
Опис Органічна сполука — етиловий ефір (етилкарбамат) NH2COOC2Н5 з відносною густиною 0,9862, температура плавлення 48,5-50 °С, температура кипіння 184 °С, добре розчиняється у воді, під дією води здатний тверднути в результаті процесу поліприєднання (характеризуються високою реакційною здатністю щодо води).
Синтез Карбамні кислоти отримують з амінів: R2NH + CO2 → R2NCO2H Ці кислоти приблизно такі ж кислі як оцтова кислота. Іонізація протона дає карбаматний аніон, базу зв'язування карбамної кислоти: R2NCO2H → R2NCO2- + H+ Карбамати також утворюються через гідроліз хлороформамідів і наступну естерифікацію: R2NC(O)Cl + H2O → R2NCO2H + HCl Карбамати також можуть утворюватися шляхом , де сформовані ізоціанати реагують з алкоголем. RNCO + R'OH → RNHCO2R'
Застосування
Гірнича справа Застосовуються як водоізоляційний матеріал у нафтових свердловинах.
Консерватори і косметика Йодопропініл бутилкарбамат є консерватором деревини та фарб і використовується в косметиці.
Карбамати Солі або естери карбінової кислоти H2 NC(=O)OH або N-заміщених карбаматних кислот R2 NC(=O)OR' (R' = гідрокарбіл або катіон).
Для естерів синонім — уретани.
Примітки
Література
Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004–2006 рр. 560 + 800 с.
Посилання УРЕТАНИ //Фармацевтична енциклопедія