Данило Валерійович Козловський (; 3 травня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно.
Біографія Народився 3 травня 1985 року.
З дитинства займався танцями і вокалом, грає на саксофоні та альті.
Протягом шести років, за бажанням батьків, проходив навчання в Кронштадтському морському кадетському корпусі, закінчив навчання в 2002 р. У кіно актор починає зніматися в 1998 р. Його перша роль — роль хулігана в серіалі «Прості істини». Це стало вирішальним у житті Козловського при виборі подальшої професії. Після закінчення навчання в кадетському корпусі, Данило, всупереч усім домовленостям і застереженням, вступає в Санкт-Петербурзьку театральну академію, на акторсько-режисерський курс під керівництвом Льва Додіна (закінчив внз у 2007 р.). Починаючи з другого курсу, актор регулярно знімається в кіно. Іноді за рік йому вдається взяти участь у зйомках 3-4 картин. У 2006 р. Данило Козловський удостоєний звання лауреата премії російської кінокритики і кінопреси «Білий слон» за роль у художньому фільмі «Garpastum». На сьогоднішній день актор знявся більш ніж у двадцяти кінокартинах.
Грає головні ролі в спектаклях Петербурзького академічного малого драматичного театру — Театру Європи і знімається в кіно.
У 2013 р. отримав роль Дмитра Бєлікова в екранізації серії книг Райчел Мід. Зйомки почалися 27 травня 2013.
Знявся в головній ролі у фільмі 2012 р. «Духless» і 2013 р. «Легенда №17 (фільм)».
Громадянська позиція Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку: незаконно перетнув державний кордон України, щоб взяти участь у зйомках фільмів «Вікінг» та «Екіпаж», які проходили в окупованому Росією Криму.
Виступив проти російського повномасштабного вторгнення в Україну.
Приватне життя Восени 2008 р. одружився з актрисою МДТ Уршулою Магдаленою Малкою. У 2011 р. розлучився.
Має двох братів — старшого Єгора і молодшого Івана.
Театральні роботи «Король Лір» — Едгар «Варшавська мелодія» — Віктор «Життя і доля» — Новіков «Володар мух» — Ральф «Лорензаччо» — Лорензаччо «Підступність і кохання» — Фердинанд
Фільмографія
1999: Прості істини — шестикласник 2003: Я все вирішу сама: Танцююча на хвилях — Валера 2003: Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-5 — солдат-дезертир Попов 2004: Сіссі — бунтівна імператриця — юний Франц Йосип 2004: На верхній Масловці — Ім'я персонажа не вказано 2005: Гарпастум — Микола 2006: Алька — Льоня Астахов 2006: Злочин і погода — Віктор 2007: Заповіт Леніна — Сергій 2008: Ми з майбутнього — Сергій Філатов (Борман) 2009: Весельчаки — Люся 2009: А. Д. — Данило Агєєв 2010: Одинак — Андрій Громов 2010: Замах — Євген Костін 2010: Москва, я люблю тебе — таксист 2011: Гольфстрім під айсбергом — Ім'я персонажа не вказано 2011: Гамлет XXI століття — Лаерт 2011: Мішень — Митя 2011: П'ять наречених — Олексій Каверін 2011: Шхери-18 — Андрій Єгоров 2011: Распутін — Великий князь Дмитро Павлович 2012: Шпигун — Єгор Дорін 2012: Духless — Макс Андрєєв 2013: Легенда № 17 — Валерій Харламов 2013: Дубровський — Володимир Дубровський 2013: Все почалося в Харбіні — Борис Ейбоженко 2013: Звичка розлучатися — Вадим 2014: Академія вампірів — Дмитро Бєліков 2014: Вікінг — Володимир Святославич 2016: Екіпаж — Олексій Гущин 2017: Матильда — граф Воронцов 2018: Довлатов — Давид 2018. «Тренер» — Юрій Столєшніков.
Нагороди 2006 — премія «Білий слон» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Гарпастум». 2006 — Лауреат премії «Золотий софіт» за роль Едгара у виставі «Король Лір». 2008 — «Найкраща головна чоловіча роль» — у фільмі «Ми з майбутнього» (режисер А. Малюков) на XVI фестивалі акторів кіно «Сузір'я-2008» (Тверь). 2012 — Лауреат премії Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії «Золотий орел» у номінації «Найкраща чоловіча роль» (фільм «Духless»). 2013 — номінація на премію «Ніка» за Найкращу чоловічу роль (фільм «Духless»). 2013 — Людина року за версією GQ.
Примітки
Посилання Офіційний сайт Данили Козловського Неофіційний сайт Данили Козловського Про Данилу Козловського Козловський Данило Валерійович на сайті центру «Миротворець» .