Поліція́нт, в Україні офіційно поліце́йський (також полісмен, коп, офіцер поліції або констебль) — службовець поліції, право на роботу. У більшості державах «офіцер поліції» — це загальний термін, що не вказує на конкретне звання. У деяких державах використання звання «офіцер» законодавчо застосовуються лише для військовослужбовців.
Поліціянти, як правило, відповідають за затримання підозрюваних, запобігання, виявлення та повідомлення про злочини, захист та допомогу населенню, а також за . Поліціянти можуть бути приведені до та мають право заарештовувати людей та затримувати їх протягом обмеженого часу, а також виконувати інші обов'язки та повноваження. Деякі поліціянти проходять навчання зі спеціальних обов'язків, таких як боротьба з тероризмом, спостереження, захист дітей, VIP-персон, правоохоронні органи та методи розслідування тяжких злочинів, включаючи шахрайство, зґвалтування, вбивства та незаконний обіг наркотиків. Хоча багато поліціянтів носять відповідну форму, деякі поліціянти одягнені в цивільному одязі, щоб видати себе за представників громадськості. У більшості держав поліціянтам надаються звільнення від певних законів для виконання своїх обов'язків. Наприклад, поліціянт може застосувати силу, якщо необхідно, для арешту або затримання особи, коли це зазвичай було б нападом. У деяких державах поліціянти також можуть порушувати правила дорожнього руху для виконання своїх обов'язків.
Етимологія
Слово «поліція» походить від грецького , що означає уряд, що згодом означало його цивільну адміністрацію. Більш загальний термін для цієї функції - або офіцер охорони порядку. Шериф зазвичай є головним поліцейським округу, це слово походить від особи, яка забезпечує дотримання закону в ширі. Особа, якій було доручено виконувати функції шерифа, називається заступником.
Поліціянти – це ті, хто уповноважені урядом забезпечувати дотримання законів, які він створює. У збірці статей та есе «Федераліст» Джеймс Медісон писав: «Якби люди були ангелами, уряд не був би потрібен». Ці слова стосуються тих, хто служить уряду, включаючи поліцію. Поширене прізвисько для поліцейського – «поліцейський»; походить від дієслова, що означає «арештовувати», яке саме походить від «хапати». Таким чином, «той, хто ловить», «поліцейський», було скорочено просто до «поліцейський». Воно також може походити від латинського слова , прийшов до англійської мови через старофранцузьке слово .
Українська мова В офіційно-діловому стилі, законах та положеннях України офіційно закріплено термін «поліцейський». Проте значна частина авторитетних українських мовознавців розглядає термін «поліцейський» як кальку з російської мови. Фахівці радять віддавати перевагу формі «поліціянт» для іменника та «поліційний» для прикметника, оскільки саме ці варіанти відповідають логіці українського словотвору та є більш органічними.
Мовознавець Олександр Авраменко пояснює, що словотвірна частка -ей- не властива українській мові та є типовою для російських слів. З огляду на це він рекомендує використовувати питому форму «поліціянт», а як прикметник застосовувати слово «поліційний».
Цю позицію підтримував і Олександр Пономарів, доктор філологічних наук та професор. Він послідовно наголошував на необхідності перекладу російського іменника «полицейский» українським відповідником «поліціянт», а прикметникову форму радив перекладати як «поліційний».
Докторка філологічних наук та професорка Катерина Городенська стверджує, що вживання слів «поліційний» та «поліціянт» є значно природнішим для української мовної системи. За її словами, ці форми відповідають нормам традиційного словотворення, на відміну від офіційно затвердженого варіанта.ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ – ПОЛІЦІЙНИЙ – ПОЛІЦІЯНТ
Див. також
Поліційна корупція
Військова поліція
Примітки
Посилання
discoveringpolicing.org Історія столичної поліції Зображення офіцера поліції США з шестикутною зіркою у формі значка, 19 століття