Інженер-капіта́н ( — здібність, винахідливість; і від пізнє лат. capitaneus — воєначальник)  Інженер-капітан  — військове звання молодшого офіцерського, інженерно-технічного складу у Червоної армії і ВМФ в 1942–1971. Інженер-капітан ІІІ рангу  — військове звання старшого начальницького (з 1942 року офіцерського), інженерно-технічного складу ВМФ СРСР в 1940-1971 роках. Інженер-капітан ІІ рангу  — військове звання старшого начальницького (з 1942 року офіцерського), інженерно-технічного складу ВМФ СРСР в 1940-1971 роках. Інженер-капітан І рангу  — військове звання старшого начальницького (з 1942 року офіцерського), інженерно-технічного складу ВМФ СРСР в 1940-1971 роках. Інженер-капітан-лейтенант  — військове звання молодшого начальницького (з 1942 року офіцерського), інженерно-технічного складу ВМФ СРСР в 1940-1971 роках. Інженер-капітан  — персональне звання середнього начальницького складу в Народному комісаріаті шляхів сполучення в 1943–1954.