Шапка (геологія): 1. Зона вивітрювання сульфідних та інших мінеральних комплексів, що знаходяться на поверхні земної кори. 2. Геологічне утворення, яке має випуклу форму. Див. також: купол геологічний.
Окремі різновиди Шапка ангідрито-гіпсова (шапка гіпсова) — залишкові утворення ангідриту й гіпсу у вершинах соляних куполів, які найчастіше виникають внаслідок розчинення верхньої частини соляного тіла і нагромадження на його поверхні менш розчинних продуктів. Шапка газова — скупчення склепінчастого газу Шапка галунова — зона вивітрювання деяких родовищ самородної сірки, яка складається з галунів. Шапка залізна — зона окиснення сульфідних родовищ, яка складається переважно з гідроокисів заліза; поділяється на дві частини: верхню — вилуговування й нижню — окиснення; утворюється внаслідок процесів хімічного вивітрювання сульфідів, що переходять у сульфати, які вилуговуються і заміщуються гідрооксидами заліза. Шапка зелена — застаріла назва малахіту. Шапка кварцова — значні скупчення молочно-білого кварцу у вигляді блоків, які перекривають кришталеві льохи. Шапка манганова — зона вивітрювання манганових родовищ, яка складається з вторинних мінералів мангану.