Історія
На відтинку залізниці Станиславів — Гусятин (одним з активних прихильників її прокладання був Роман ГостковськийЗагородний Р. І економіка, і стратегія… — С. 4.) будова була встановлена на основі державного права з 28 грудня 1881 року. 25 липня 1882 р. будівництво було передане підприємству «Шварц» (відповідь від 28 квітня 1971 р. директора Австрійського державного архіву (Відень), доктора Пауля Мехтлера на лист Степана Шипилявого).Бучач і Бучаччина… — С. 63.
Для руху від Бучача до Гусятина спорудили 260-метровий тунель на території села Нагірянка (тепер у межах міста) та міст (зведений у 1882—1884 роках) через річку Стрипа. Міст і тунель будували італійські спеціалісти та місцеве населення, яке виконувало допоміжні роботи. Через величезне стратегічне значення міст і тунель під час обидвох світових воєн були кілька разів знищені.Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 452.
Восени 1883 року розпочалося, а до листопада 1884-го було завершено будівництво гілки залізниці — Східно-Галицької частини трансверсальної залізниці — від Станиславова до Гусятина (зокрема, через станції Хриплин, Палагичі, Нижнів, Чортків, Вигнанка, КопичинціТомин Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І.. Перша колія… — С. 158 (мапа-схема).) протяжністю 144 км. Перший вантажний потяг на лінії Станиславів — Бучач поїхав 1 листопада 1884 р., перший пасажирський — 15 листопада 1884 р.; до Гусятина — 31 грудня 1884 р. (радше 1 лютого 1885 р.) Регулярний рух почався з початком 1885 року. Надмірна ощадність та швидкі темпи будівництва призвели до того, що через 10 років після початку експлуатації залізниці виникла необхідність її реконструкції.
У перших роках потяг зі Станиславова ходив 1 раз: відправлення — 10.00, у Бучачі — 14.39; у 1914 р. було 3 потяги. На час відкриття руху ціна квитка 3-го класу Станиславів — Бучач була 1 ґульден 20 крейцерів. Проїзд поштовим диліжансом перед відкриттям залізниці вартував 4 ґульдени 76 крейцарів, час у дорозі — 8 годин.
Відтинок залізниці Станиславів — Бучач повністю знищений під час відступу гітлерівців. Пізніше він не був відновлений через малу завантаженість протягом радянського періоду (як і відтинки Львів — Підгайці, Галич — Підвисоке).Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія… — С. 52.
Старий вокзал Будівля не збереглася.
Сучасність
Станція
Примітки
Джерела
Загородний Р. І економіка, і стратегія… // Вільне життя плюс. — № 75 (15811) (23 вер.). — С. 4. (Право і життя) Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — ISBN 978-617-655-000-6. Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s.