Стефа́нія Мефо́діївна Ґе́бус-Баране́цька (, Перемишль — 22 січня 1985, Львів) — українська та радянська художниця-графік, член Спілки художників України (з 1940), заслужена художниця УРСР (з 1972), працювала в царині станкової графіки та ксилографії.
Біографія 1926—1929 — навчалася в Художній школі О. Новаківського у Львові.
1933 — закінчила Львівську політехніку (художнє відділення); вчителями були Осип Курилас, Ян Розен, Людвік Тирович, Я. К. Ольпинський.
1933—1950 — викладала у Львівському художньо-промисловому училищі графіку та шрифти.
1947—1949 — викладала у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва.
1954—1960 — в середній школі.
З 1937 року її роботи виставлялися за межами Речі Посполитої. З 1946 року брала участь в республіканських виставках, з 1960 — у всесоюзних.
В своїх дереворитах поетично зображала образи українського селянства, мальовничість української природи, архітектурні пам'ятки. За СРСР зображала життя трудящих людей західних областей УРСР. Є авторкою багатьох екслібрисів.
У 1957, 1958, 1962 та 1966 роках у Львові відбулися її персональні виставки, 1967 — у Києві.
Мешкала у Львові на вул. Мурарській, пізніше — вул. Карла Маркса (нині — вул. Єфремова), 31.
Померла 22 січня 1985 у Львові. Похована на Личаківському цвинтарі, поле № 61.
Творчість Серед її гравюр та серій гравюр: 1935 — «Вівчар»; 1935 — «Праля»; 1937 — «Народні танці»; 1940 — «Бандурист»; 1947 — «Колгоспне життя»; 1956 — «Косівські гончарі»; 1961 — «Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Києві»; 1964 — «Кобзар»; 1964 — «Мені тринадцятий минало …»; 1964 — «Катерина»; 1969 — «Ленінськими шляхами»; 1969—1975 — «Господарі Карпат»; 1968—1977 — «Жінка-трудівниця».
Її роботи зберігаються у Львівському національному музеї, Національному художньому музеї в Києві, Курській картинній галереї, Бердянському та Маріупольському художніх музеях.
Примітки
Джерела
Могилевський В. Ю. Ґебус-Баранецька Стефанія Мефодіївна //
Посилання Гебус-Баранецька // Гебус-Баранецька Степанія Мефодіївна // Галерея-Арт Гебус-Баранецька Стефанія Мефодіївна