Ігор Анатолійович Ромішевський (; 25 березня 1940, Жуковський, Московська область, РРФСР, СРСР — 28 вересня 2013, Москва, Росія) — радянський хокеїст, тренер і спортивний функціонер. Олімпійський чемпіон.
Із біографії Народився 25 березня 1940 року в місті вчених — підмосковному Жуковському. Виступав за юнацьку команду ЦСКА. В березні 1961 тренер Борис Кулагін поїхав у відрядження до СКА (Куйбишев), а з ним двоє молодих гравців ЦСКА: воротар Віктор Павлушкін і нападник Ігор Ромішевський. У першому ж матчі закинув три шайби у ворота калінінградського «Труда». СКА (Куйбишев) переміг у чемпіонаті РРФСР і здобув путівку до еліти радянського хокею, а Ромішевський повернувся до МосквиСКА (Куйбишев) на сайті Форум хоккейной статистики .
У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди чемпіонатів країни. Двічі був срібним призером національної ліги і одного разу — бронзовим. За дванадцять сезонів у чемпіонаті СРСР провів 350 матчів та забив 51 гол. Чотири рази перемагав у кубку СРСР і три — у кубку європейських чемпіонівКубок європейських чемпіонів на сайті Хоккейная энциклопедия . З 1963 року виступав у захисті. Шість разів входив до списку 34-х найкращих радянських хокеїстів сезону (1965, 1966, 1968—1971).
За збірну Радянського Союзу дебютував 26 лютого 1965 року. У Москві господарі перемогли збірну Канади (5:1). У складі національної команди був учасником двох Олімпіад (1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.
На чемпіонатах світу здобув чотири золоті й одну срібну нагороду. Чемпіон Європи 1968, 1969, 1970; срібний призер — 1971, 1972. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 43 матчі (2 закинуті шайби), а всього у складі збірної СРСР — 129 матчів (15 голів).
У 1969 закінчив Московський лісотехнічний інститут. Кандидат технічних наук (1974). У 1974—1979 роках очолював кафедру фізичного виховання і спорту Московського фізико-технічного інституту. Голова Федерації хокею РРФСР з 1975 по 1979 рік.
Працював головним тренером ленінградського СКА (1979—1981). З 1984 по 1990 очолював новосибірський СКА. З 1995 року віце-президент, а з грудня 2006 — президент клубу «Золота шайба». Вніс вагомий внесок у розвиток дитячого хокею. Нагороджений двома орденами «Знак Пошани» (1969, 1972), орденом Дружби (1996) і орденом Пошани (2011).
Помер 28 вересня 2013 року, на 74-му році життя, в Москві. Похований на Троєкурівському кладовищі.
Досягнення Олімпійський чемпіон (2): 1968, 1972 Чемпіон світу (4): 1968, 1969, 1970, 1971 Срібний призер (1): 1972 Чемпіон Європи (3): 1968, 1969, 1970 Срібний призер (2): 1971, 1972 Володар КЄЧ (3): 1969, 1970, 1971 Чемпіон СРСР (9): 1961, 1963, 1964, 1965, 1966, 1968, 1970, 1971, 1972 Срібний призер (2): 1967, 1969 Бронзовий призер (1): 1962 Володар кубка СРСР (4): 1966, 1967, 1968, 1969
Статистика + СезонЧемпіонат СРСРЗбірна СРСРВсьогоІгриГолиІгриГолиІгриГоли1960/61?3?31961/622782761962/633193191963/64?7?71964/65367213881965/663351324671966/6741513554101967/684341936271968/692312314621969/703611805411970/712911734641971/72230240470Всього350511291547966
Примітки
Джерела Статистика виступів на Олімпійських іграх Біографія на сайті Championat.com Профіль на сайті Yandex.ru Профіль на сайті Chidlovski.net Профіль на сайті клуба «Золота шайба»