Законодавство про авторське право в Європейській Унії (ЄУ) значною мірою гармонізоване, хоча між державами-членами існують відмінності. Ця галузь законодавства була імплементований в ЄУ через низку директив, які держави-члени повинні імплементувати у своє національне законодавство. Основними директивами про авторське право є директива 2006 року про строк охорони авторського права і деяких суміжних прав, директива про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві та директива про авторське право на єдиному цифровому ринку. Авторське право в Унії також залежить від міжнародних конвенцій, учасниками яких є Європейська Унії або її держави-члени, таких як Угода ТРІПС або Бернська конвенція тощо.

Історія Спроби гармонізації законодавства про авторське право в Європі (і за її межами) можна датувати підписанням Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів 9 вересня 1886 року: усі держави-члени Європейської Унії є сторонами Бернської конвенціїSource: Berne Convention for the Protection of Literary and Artistic Works (as amended on September 28, 1979). . Retrieved 2025-05-27, і дотримання її положень тепер є обов'язковим до приєднання. Першим важливим кроком, зробленим Європейською економічною спільнотою для гармонізації законодавства про авторське право, стало рішення застосувати спільний стандарт для захисту авторських прав на комп'ютерні програми, прийнятий у директиві про комп'ютерні програми 1991 року. Загальний строк охорони авторських прав, 70 років з моменту смерті автора, був встановлений у 1993 році як директива про гармонізацію строку охорони авторського права та деяких суміжних прав.

Впровадження директив з авторського права було досить суперечливим, ніж з багатьох інших питань, що видно з шести рішень щодо нетранспонування директива про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві.Commission of the European Communities (Case C-31/04), (Case C-56/04), (Case C-59/04), (Case C-88/04), (Case C-91/04), (Case C-143/04). Традиційно закони про авторське право значно відрізняються між державами-членами, особливо між юрисдикціями цивільного та загального права. Зміни в законодавстві про авторське право також пов'язують з протестами проти Світової організації торгівлі та глобалізації загалом.

Джерела права Перші рішення Суд Справедливости щодо авторського права були прийняті відповідно до положення про недискримінацію статті 6 Договору про заснування Європейської Спільноти (раніше стаття 7) та відповідно до положень статті 36, яка дозволяє обмеження торгівлі між державами-членами, якщо це виправдано захистом промислової та комерційної власності (включаючи авторське право). (Joined Cases C-92/92 and C-326/92), (Case C-360/00), (Case C-28/04) Директиви були прийняті відповідно до положень договорів про внутрішній ринок, зокрема статті 95 Договору про заснування Європейської Спільноти (раніше стаття 100a)

Захищені права Наступні права захищені законодавством Європейської Унії:

право на відтворення для авторів, виконавців, продюсерів фонограм і фільмів, а також організацій мовлення;Rental Directive Article 7, replaced by Information Society Directive Article 2; also TRIPS Article 14, WPPT Articles 7 and 11 право на публічне сповіщення авторів, виконавців, продюсерів фонограм і фільмів, а також організацій мовлення;Information Society Directive Article 3; also TRIPS Article 10, WCT Article 8, WPPT Articles 6, 10 and 14 право на розповсюдження для авторівInformation Society Directive Article 4 та для виконавців, продюсерів фонограм і фільмів і організацій мовлення;Rental Directive Article 9; also TRIPS Article 10, WCT Article 6, WPPT Articles 8 and 12 право на запис для виконавців та організацій мовлення;Rental Directive Article 6; also TRIPS Article 14 and WPPT Article 6 право прокату та/або позики для авторів, виконавців, продюсерів фонограм та фільмівRental Directive Article 2; also TRIPS Article 11, WCT Article 7, WPPT Articles 9 and 13 (Case C-158/86), (Case C-200/96), (Case C-61/97). з пов'язаним з цим правом справедливої винагороди за позичку та/або прокат для авторів та виконавців;Rental Directive Article 4 право на мовлення для виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення;Rental Directive Article 8; also WPPT Article 6 право на публічне сповіщення через супутник та кабель для авторів, виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення;Satellite and Cable Directive Articles 2 and 4 право авторів на відтворення, розповсюдження та прокат комп'ютерних програм.Computer Programs Directive Article 4; also TRIPS Article 11

Особисті немайнові права автора зазвичай вважаються питанням, що регулюється національним законодавством держав-членів, хоча деякі країни класифікують деякі з вищезазначених прав, особливо право на публічне повідомлення, до числа неймайнових прав автора, а не до його прав на використання.

Строк охорони Права авторів захищаються протягом їхнього життя та протягом 70 років після їхньої смерти;Copyright Term Directive 2006 Article 1 це включає права перепродажу митців.Resale Rights Directive Article 8 Для фільмів та інших авдіовізуальних творів 70-річний період застосовується з моменту смерті останньої особи, незалежно від того, чи вважаються вони авторами твору згідно з національним законодавством держави-члена: головний режисер (який завжди вважається автором аудіовізуального твору), автор сценарію, автор діалогів та композитор музики, спеціально створеної для використання в кінематографічному або авдіовізуальному творі.Copyright Term Directive 2006 Article 2

Права виконавців тривають 50 років з моменту розповсюдження або повідомлення виконання, або 50 років з моменту самого виконання, якщо воно ніколи не було оприлюднено протягом цього періоду.Copyright Term Directive 2006 Article 3(1) Права виробників фонограм тривають 50 років після публікації фонограми, або 50 років після її повідомлення публіці, якщо вона ніколи не була опублікована протягом цього періоду, або 50 років після її створення, якщо вона ніколи не була оприлюднена.Copyright Duration Directive Article 3(2), as modified by Information Society Directive Article 11(2) Права кінопродюсерів тривають 50 років після повідомлення фільму публіці, або 50 років після його створення, якщо він ніколи не був оприлюднено протягом цього періоду.Copyright Term Directive 2006 Article 3(3) Права організацій мовлення тривають 50 років після першої трансляції етеру.Copyright Term Directive 2006 Article 3(4) Європейська комісія запропонувала продовжити цей термін до 95 років, і після цієї пропозиції Європейський парламент ухвалив законодавство про збільшення строку до 70 років.

Якщо твір мав довший строк охорони згідно з національним законодавством станом на 1 липня 1995 року, строк його охорони не скорочується. В іншому випадку ці строки охорони застосовуються до всіх творів, які були охоронювані в державі-члені Європейської економічної зони станом на 1 липня 1995 року.Copyright Duration Directive Article 10, Це положення мало наслідком відновлення авторських прав на певні твори, які стали суспільним надбанням у країнах з коротшими строками охорони авторських прав.See also: (Case C-341/87), (Case C-60/98) Директива про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві змінила строк охорони фонограм, обчислюючи його з дати публікації, а не з більш ранньої дати повідомлення публіці, але не відновила захист фонограм, які стали суспільним надбанням згідно з попередніми правилами.Information Society Directive Article 11(2)Copyright Duration Directive Article 3(2), as modified Усі строки охорони тривають до 31 грудня року, у якому вони закінчуються.

Право слідування Директива про право слідування на користь автора створила право для творців творів мистецтва брати участь у доходах від перепродажу своїх робіт. Це право, яке іноді відоме під французькою назвою droit de suite (право слідувати), є особистим правом автора і може бути передано лише у спадок. Воно розраховується як частка від ціни перепродажу (за вирахуванням податку), яка коливається від 4 до 5. відсотків за частину ціни перепродажу до євро 50 000 та 0,25% за ту частину ціни перепродажу, що перевищує євро 500 000. Загальна сума роялті обмежена євро. 12 500, що еквівалентно ціні перепродажу в євро 2 000 000. Держави-члени можуть звільнити від оподаткування продажі на суму менше євро 3000 від роялті. Твори мистецтва, на які поширюється це право слідування, – це «твори графічного або пластичного мистецтва, такі як картини, колажі, картини, малюнки, гравюри, друковані вироби, літографії, скульптури, гобелени, кераміка, скляний посуд та фотографії, за умови, що вони виготовлені самим художником або є копіями, виготовленими обмеженою кількістю художником або за його дорученням».

Права на базу даних Директива про правовий захист баз даних створила особливий захист (Sui generis) для баз даних, які не відповідають критерію оригінальності для захисту авторським правом. Вона спеціально призначена для захисту «інвестування значних людських, технічних та фінансових ресурсів» у створення баз даних (пункт 7 преамбули), тоді як закони про авторське право багатьох держав-членів спеціально виключають зусилля та працю з критеріїв захисту авторських прав. Щоб відповідати вимогам, база даних повинна мати «якісні та/або кількісні істотні інвестиції в отримання, перевірку або представлення вмісту».Database Directive, Art. 7(1) Їхні творці мають право «запобігати вилученню та/або повторному використанню всього або суттєвої частини, оціненої якісно та/або кількісно, вмісту цієї бази даних». Це включає повторне вилучення несуттєвих частин вмісту, якщо це суперечить нормальному використанню бази даних або необґрунтовано шкодить законним інтересам творця бази даних.Database Directive, Art. 7(5)

Держави-члени можуть обмежити це право у таких випадках:Database Directive, Art. 9

вилучення для приватного використання з неелектронної бази даних; видобування для цілей навчання або дослідження, якщо це виправдано некомерційною метою; видобуток та/або повторне використання для цілей громадської безпеки або адміністративної чи судової процедури.

Права на базу даних дійсні протягом п'ятнадцяти років з:Database Directive, Art. 10

«завершення» бази даних, тобто момент, коли виконується критерій суттєвих інвестицій, або з дата, коли база даних стає доступною для громадськості, залежно від того, яка з цих дат настане пізніше. Термін дії захисту триває до 31 грудня року, в якому він закінчується. Якщо в базі даних відбувається «суттєва зміна», яка кваліфікується як «суттєва нова інвестиція», для результуючої бази даних надається новий період захисту.

Винятки Тимчасове копіювання, яке є результатом передачі твору або його законного використання, не охоплюється виключним правом на відтворення.Information Society Directive, Art. 5(1)

Держави-члени можуть запровадити інші зі списку, зазначеного у статті 5 Директиви про авторське право і суміжні права в інформаційному суспільстві, або зберегти винятки, які вже діяли станом на 22 червня 2001 року. Дозволені винятки:Information Society Directive Article 5(3)(o)

стаття 5.2(a) паперові відтворення шляхом фотокопіювання або подібних методів, за винятком нотних записів, якщо правовласникам надається компенсація; ст. 5.2(b) відтворення, зроблені для приватного та некомерційного використання, якщо правовласникам надається компенсація; стаття 5.2(c) відтворення публічними бібліотеками, навчальними закладами чи архівами для некомерційного використання; стаття 5.2(d) збереження записів трансляцій в офіційних архівах; ст. 5.2(e) відтворення трансляцій соціальними некомерційними установами, такими як лікарні та в'язниці, якщо правовласникам надається компенсація; ст. 5.3(a) використання для ілюстрації у навчанні або наукових дослідженнях, якщо це виправдано некомерційною метою; ст. 5.3(b) використання, безпосередньо пов’язане з інвалідністю, у тій мірі, в якій це виправдано інвалідністю; стаття 5.3(c) огляди преси та новинні репортажі;