Людовик III (, між 863 та 865 — 5 серпня 882) — король Західного Франкського королівства із династії Каролінгів, який правив разом із своїм братом Карломаном II.

Людовик III був сином Людовика II Заїки та Ансгарди Бургундської. Батько назвав його єдиним спадкоємцем, віддавши під опіку Бернару Овернському, зв'язаному з Гуго Абатом та Бозоном ПрованськимNelson 1994, p. 276..

Коронація та висвячення Людовика та його молодшого брата Карломана відбулася поспіхом у вересні 879 року в абатстві святих Петра та Павла у Феррієрі поблизу від Монтаржі. Церемонію здійснив архієпископ Сану Ансегіз. Квапливість пояснювалася тим, що брати не допустили до влади Гуго, сина Лотара II ЛотаринзькогоAnnales de Saint-Bertin, 880, стор. 221.. 880 року відбувся поділ спадщини. Людовик отримав Нейстрію, а Карломан західну частину Бургундії, Аквітанію та СептиманіюCharles du Fresne, sieur du Cange, Histoire de l'état de la ville d'Amiens et de ses comtes , 1840, p. 46..

Щоб зберегти мир та для об'єднання зусиль проти вікінгів братам довелося поступитися своєю частиною Лотарингії двоюрідному брату Людовику III МолодшомуLaurent Theis, L'Héritage des Charles de la mort de Charlemagne aux environs de l'an mil, 1990, p. 115., який захопив її, порушивши Мерсенську угоду. Їм довелося боротися за Бургундію зі своїм дядьком Бозоном В'єннським, який оголосив себе королем відновленого Бургундського королівства, що включало також Прованс. 880 року брати пішли походом на Бозона й підступили до міста Макон. Їм вдалося здобути перемогу під Креш-сюр-Сон і заволодіти Маконським графством.

Напади вікінгів спустошували королівство і братам доводилося давати їм відсіч. 879 року вікінги добралися до В'єнна, але війська Людовика та Карломана здобули над ними гучну перемогу. 881 року Людовик III переміг у битві при Сокур-ан-Віме, де загинуло близько 8 тисяч вікінгів. Ця подія оспівана в Ludwigslied або «пісні про Людовика», написаній старо-верхньо-німецькою мовоюMémoires de la Société des antiquaires de Picardie , 1861, p. 43..

Людовик III убився 5 серпня 882 року. Йому було десь близько 18 років. Він гримнувся головою до одвірка й упав з коня, переслідуючи дівчину, яка втікала від нього у будинок батькаPhilippe Le Bas, L'Univers, histoire et description de tous les peuples — Dictionnaire encyclopédique de la France , tome 10, 1843, p. 339." Il poursuivait par jeu une jeune fille alors qu'elle s'enfuyait vers la maison de son père ". Nelson, p=277.. Його поховали в абатстві Сен-Дені. Карломан II залишився єдиним королем.

Галерея

Виноски

Джерела Janet Nelson, Charles le Chauve, Aubier, 1994 (ISBN 2700722612)