Політи́чна журналі́стика — широкий розділ журналістики, що висвітлює широке коло політичних явищ та політичних подій. Може бути розглянута як один з інструментів політології, однак найчастіше таку журналістику розглядають в більш вузькому сенсі, відносячи її конкретно до висвітлення діяльності державних органів управління і соціально-політичних процесів.
Політичну журналістику багато визнають як найширшу область журналістики, так як її предметною областю може стати будь-яка сфера соціального життя — від науки до спорту і міжнародного життя. Своїм корінням політична журналістика сходить до протожурналістики.
Політична журналістика поширюється через різні медіа — друковані, мовленнєві та онлайн-ресурси. Використання цифрових медіа зросло, і вони забезпечують миттєве висвітлення виборчих кампаній, політики, подій та новин, а також створюють доступну платформу для кандидатів. Медіа, відомі своєю політичною журналістикою, зокрема The New York Times і The Washington Post, також суттєво розширили використання цифрових форматів.
Друкований, онлайн- та мовленнєвий політичний гумор, поданий як форма розваги, використовується для інформування про стан уряду, політичні події, перебіг кампаній і виборів. За словами Джеффрі Бейма, така інформація не обов’язково є «фейковими новинами», однак межі між розвагами та фактологічними новинами можуть здаватися розмитими або упередженими, навіть якщо вона надає політичні оновлення.
Цей різновид журналістики аналізується, інтерпретується й обговорюється політичними оглядачами та редакційними авторами. Він може бракувати об’єктивності, що негативно впливає на точність поданої інформації. Висвітлення новин з упередженої точки зору також може позбавляти аудиторію можливості самостійно формувати власну думку або переконання щодо повідомлених подій. Такий тип подачі інформації є суб’єктивним і може мати соціальну або політичну мету.
Література А. Лузан. Політична сфера // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.591 ISBN 978-966-611-818-2