Імена радянського походження (рос. имена́ сове́тского происхожде́ния) — особові імена, що існують у мовах народів колишнього СРСР, наприклад в російській, татарській та українськійСкрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей. — К.: Наукова думка, 2005. — 334 с. мовах, що з'явилися після Жовтневого перевороту 1917 року в період розквіту в Радянському Союзі моди на неологізми й абревіатури.
Історія Злам колишніх суспільних підвалин і традицій наречення іменами, пов'язаними, насамперед, з обов'язковістю вибору імені для новонародженого по святцях при здійсненні обряду хрещення, надав батькам велику свободу вибору імен своїм дітям. Як особисті імена стали використовуватися різноманітні прозивні слова: назви рослин (Береза, Гвоздика, Дуб), мінерали (Рубін, Граніт), хімічні елементи (Радій, Вольфрам, Іридій, Гелій), топоніми (Волга, Гімалай, Казбек, Онега), технічні та математичні терміни (Медіана, Дизель, Комбайн, Дрезина, Трактор), професії (Танкіст(ка)), та інші слова, забарвлені революційною ідеологією (Ідея, Декабрист, Товариш, Воля, Зоря, Атеїст(ка), Свобода). Утворювалися й похідні форми (Октябрин(а), Ноябрин(а), Тракторин(а)). Подібну ім'ятворчість іноді називають семантичною антропонімізацієюПетровский, Н. А. Словарь русских личных имён. — М.: АСТ, 2000.Мокиенко В. М., Никитина Т. Г. Толковый словарь языка Совдепии. — СПб: Фолио-Пресс, 1998. .
Великий масив особистих імен-неологізмів утворювався від революційних гасел, назв деяких органів нової влади, а також від імен і прізвищ революційних лідерів і комуністичних діячів (Владлен, Дамір, Кім, Сталіна, Рой, Еліна).
До імен радянського походження також відносяться і багато запозичених імен. Саме після Жовтневої революції відбувся значний приплив іноземних імен в СРСР. Деякі з них були пов'язані безпосередньо з діячами міжнародного комуністичного руху (Роза — на честь Рози Люксембург, Ернст — на честь Ернста Тельмана), деякі асоціювалися з героями «прогресивних» перекладних літературних творів чи історичними постатями (Жанна, Ерік, Рудольф, Роберт). Особливе місце посідає ім'я Світлана, яке хоч і було відоме раніше, але отримало популярність саме в 1920-х роках.
У післяреволюційну епоху увійшли до вжитку і неканонічні (не зазначені в церковних святцях) давньоруські і давньослов'янські імена, а також імена, які існують в інших слов'янських мовах (Світозар, Пересвіт, Мстислав, Милослава, Любомир, Ванда, Владислав). У післявоєнний період в міському середовищі поширились рідкісні доти імена — Валерій, Валерія, Ігор, Аеліта, Ізольда, Ізабелла. В 1970-80-і повернулася мода на давньоруські імена, такі як Микита, Гліб, Данило, Денис тощо.
Більшість імен радянського походження використовувались рідко й не прижилися, залишившись швидше історико-лінгвістичним курйозом; багато носіїв екзотичних імен, досягнувши повноліття, подали документи на зміну імені. Проте деякі з цих імен, складені милозвучно, наприклад, Владлен, Дамір, Ренат, Еліна, збереглися й набули досить широкої популярності.
Використання в літературі
Радянські імена висміюються в оповіданні Дмитра Євгеновича Галковського «Їсти чи не їсти?», побудованому у вигляді інтерв'ю з типовим шестидесятником на ім'я Нарєга Сосіпатровіч Етуаль, ім'я якого розшифровується як «Нарком Єжов — Гроза антирадянщиків». Ілля Ільф і Євген Петров в фейлетоні «Мати» писали:
Корній Чуковський в книзі «Живий як життя» (глава «Умслопогаси») писав:
Радянські імена в творах М. А. Булгакова: Бебеліна (походить від прізвища Августа Бебеля; відомо з розповідей Михайла Булгакова, можливо, вигадано автором) Пестеліна (походить від прізвища П. І. Пестеля; відомо з розповідей Михайла Булгакова, можливо, придумано авторомУ XVIII столітті побутувало російське жіноче ім'я Пестелінья — відома вологодська дворянка Пестелінья Іванівна Мізгірєва (РГАДА, ф. 1209, оп. 2, кн. 14794, 14805)..) Поліграф (Поліграф Поліграфович Шаріков) — ім'я літературного персонажа з повісті Михайла Булгакова «Собаче серце». Нові імена відображені у вірші Олександра Прокоф'єва «Країна приймає бій» (1930):
Також це відобразив поет Євген Долматовський у вірші «Октябрини»:
Поет Самуїл Маршак писав:
Лев Успенський критикує цей звичай у своїй книзі «Ти і твоє ім'я» (1960):
У творі В. Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» «патріотично налаштована» мати називає народжених нею близнюків Догнатієм і Перегнатієм (на честь гасла «Наздогнати і перегнати Америку»). Імена, по-видимому, вигадані автором з метою висміяти імена радянського походження. У серії детективів Дар'ї Донцової про Віолу Тараканову по-батькові головної героїні — Ленінідовна (ім'я Ленінід — від Ленінські ідеї). У повісті Вадима Шефнера «Халупа боржника» головний герой Павло білявий в 60-і роки в СРСР знайомиться з секцією СеВивЧІП (Секція Вивчення Чудових Імен і Прізвищ), в яку входили люди з незвичайними іменами і прізвищами, наприклад: Голгофа Патриківна Нагішом, Нічка Демосфен Іванович, Медицина Павлівна, Трактор тощо.
Джерела
Посилання