Ко́ма, ко́мма ( komma — частина речення; , — дихальний знак, — підняття смичка) — знак музичної нотації, що має вигляд коми (,), яким у нотному запису музики позначаються місця, де можна «взяти» диханняКомма // Словник-довідник музичних термінів (для вокальних творів чи для духових інструментів — місця люфтпаузи), підняти смичок (для смичкових), або зробити коротку паузу (для інших інструментів), незважаючи на відсутність виписаної паузи.Кома // Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — Київ, Ірпінь: Перун, 2005. — 1728 с. — с. 558. — ISBN 966-569-013-2.
Походить від розділового знаку — коми.
Люфтпауза Комою в нотах позначаються люфтпаузи (від — повітряна перерва) — короткі перерви в звучанні музики, не передбачені нотописом, що виділяють початок нової побудови (мотиву, фрази, речення тощо).Люфтпауза // Словник-довідник музичних термінів
Див. також Кома (музика) — в музичній акустиці — один з найменших музичних інтервалів.
Примітки