Ямпольський Ле́в Григо́рович (Лейб) (* 1889, Біла Церква, Київська губернія (в інших джерелах — Харків) — † 1972, Москва) — єврейський композитор, писав російською мовою та на їдиш.
Автор музики до багатьох спектаклів, що йшли в радянських театрів на їдиш, та єврейських пісень.
В 1911—1917 роках служив у царській армії. 1918 року демобілізується, працював композитором та музичним керівником експериментального літературно-художнього театру «Модерн».
Навчався в Санкт-Петербурзі, протягом 1919—1922 років — в Харківському музичному інституті, по класу композиції — у С. Богатирьова.
В Харкові був музичним керівником Єврейської театральної студії «Вільне мистецтво».
З 1923 року проживав в Москві.
1929 року здійснив поїздку по Європі, виступав з авторськими концертами в єврейських общинах, зокрема, Риги та Берліна. Арнольд Шенберґ високо оцінив його діяльність.
Товаришував з художником Олександром Биховським.
Здійснені спектаклі: «Габіма», «Ірод та Міріам», «Потоп», по Шолом-Алейхему — «Агенти», «Блукаючі зірки», «Рекрути», «Розлучення», «Стемпеню», по Хальперну Лейвіку — «Ха-голем», по А. Кушнірову — «Гірш Леккерт», по Беру Оршанському — «Кров».
Вийшли збірки пісень: «Єврейські народні пісні», «Поклик», «Перекоп» — 1935.
Джерела
Російська єврейська енциклопедія (рос.)