Тетяна Валеріївна Снєжина (справжнє прізвище Печонкіна; , Ворошиловград (нині Луганськ), Українська РСР, СРСР — , 106-й кілометр траси Барнаул — Новосибірськ, Росія) — поетеса, композиторка і співачка українського походження. Авторка понад 200 пісень, безлічі віршів, малюнків, творів музики й прози.
Загинула в 1995 році у віці 23 років, а в 1997 році стала знаменитою посмертно внаслідок виконання Аллою Пугачовою її пісні «Поклич мене з собою» («») та ще десятка шлягерів, які ввійшли до репертуару провідних зірок російської естради.
Біографія Народилась 14 травня 1972 році в Ворошиловград (нині Луганськ) в родині військовослужбовця (пізніше кедебіста) Печонкіна Валерія Павловича та технолога місцевого заводу Тетяни Георгіївни Печонкіної (до шлюбу Сиротенко). Є в неї старший брат Вадим. Незабаром після народження Тетяни батьки переїжджають з України на Камчатку.
Тетяна рано навчилась грати на піаніно, влаштовувала домашні концерти з перевдяганнями й виконанням пісень із репертуару відомих естрадних співаків. На таких імпровізованих «концертах» почала декламувати свої перші вірші. На Камчатці Тетяна навчалась в музичній школі й загальноосвітній школі № 4 ім. Л. М. Толстого. З 1981 року родина проживала в Москві.
Серед шкільних віршів юної поетеси можна знайти присвячені Олександру Пушкіну, декабристам, Зої Космодем'янській, подіям особистого життя. У поезії звучать мотиви любові і смерті, на тлі юнацького романтизму починається філософське осмислення життя.
Ще в шкільному віці вирішила стати лікарем. Надійшла до 2-й Московський медичний інститут, де продовжила займатися творчістю, у неї з'явилася можливість співати свої пісні студентської аудиторії. Студенти намагалися записати на касети, поширювали в колі друзів, їхніх родичів і знайомих.
У 1991 році було вбито Ігоря Талькова, якого Тетяна мала за кумира.
У 1992 році, у зв'язку з відрядженням батька, оскільки він був кегебістом, переїхала разом з батьками в Новосибірськ. Надійшла і вчилася в Новосибірському медінституті. Розлука з Москвою, нові друзі та враження дають поштовх до творчості. Саме тоді воно набуває вже впізнаваний стиль.Марков Е. Аннотация к сборнику «Татьяна Снежина. Стихи о любви». М. Эксмо, 2007 ISBN 978-5-699-23329-8
Кроки до успіху З початку 1994 року на московській студії «Кіс-З» почалася робота над альбомом. В квітні 1994 року відбувся дебют у Театрі естради з піснею «був час»(«»). Тетяна вирішила спробувати свої сили в шоу-бізнесі, взявши псевдонім «Снєжина» Вийшла перша передача про її творчість на «Радіо Росії». У той рік у студії була записана 21 пісня, які вона мріяла об'єднати в альбом під назвою «Згадай зі мною»(«»).
Ще не завершивши цей альбом, Снєжина вже планує запис наступного.
На початку лютого 1995 року в черговий приїзд в Москву виявилося низька якість підсумкових записів. Повернувшись в Новосибірськ, Снєжина почала пошук нового творчого колективу. У числі інших її аудіоматеріал отримав музичний продюсер та керівник студії «М & L-Art» Сергій Бугаєв.. В березні 1995 року він запропонував Снєжиній співпрацю, через пару місяців відбувся дебют пісні «Музикант».
Снєжина вчилася в інституті, займалася хореографією, брала уроки вокалу. У вересні був запланований випуск магнітоальбоми, потім ряд кліпів, у 1996 році — випуск компакт-диска.
У травні Бугайов зробив Снєжиній пропозицію вийти заміж. У липні вона дала свою згоду. 15 серпня 1995 року було оголошено про майбутню 13 вересня їх весіллі.
Смерть У «Студії-8» записувався альбом Снєжиної, вихід якого планувався тієї ж осені. 18 серпня 1995 року відбулася презентація нового продюсерського проекту. Снєжина несподівано замість естрадних пісень виконала два власних романси під гітару «Зірка моя»(«») і «Якщо я помру раніше часу»(«»):
Тим же ввечері Бугайов позичив у друзів мікроавтобус «Nissan» і поїхав зі своїми друзями в Гірський Алтай за медом і маслом обліпихи. Взяв він з собою і Тетяну.
Через декілька днів, під час подорожі, Тетяна Снєжина потрапила в автокатастрофу. Рядки міліцейського протоколу свідчать: «21 серпня 1995 року в 106-му кілометрі Черепановської траси Барнаул-Новосибірськ мікроавтобус „Nissan“ зіткнувся з вантажним автомобілем „МАЗ“. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди загинули, не приходячи до тями, всі шість пасажирів мікроавтобуса: директор МКЦ „ПІОНЕР“ Сергій Бугаєв, співачка Тетяна Снєжина, кандидат наук Шаміль Файзрахманов, директор аптеки „Мастервет“ Ігор Головін, його дружина, лікар Головіна Ірина та їх п'ятирічний син Владик». Існує дві головні версії катастрофи. Згідно з однією з них «Nissan» здійснив обгін і через правостороннє розташування керма не помітив вантажівки, яка мчала назустріч. Згідно з іншою версією сам «МАЗ» несподівано різко загальмував, через собаку, що перебігала дорогу, і його причіп занесло на зустрічну смугу. Снєжиній було всього 23 роки. Спочатку Тетяна Снєжина була похована в м. Новосибірську на Заєльцівському кладовищі, пізніше останки були перенесені до Москви на Троєкурівський цвинтар (1 дільниця). На місці першого поховання встановлено пам'ятник.
Спадщина. Пам'ять
За своє життя вона написала понад 200 пісень. У 1996 році вийшов у світ перша поетична збірка Тетяни Снєжиної «Що коштує життя моє?». Однак справжнє визнання до поетеси прийшло, тоді коли її музичні записи потрапили до Ігоря Крутого. В найкоротший термін пісні Снєжиної здобули популярність, а незабаром вдалося підготувати і провести унікальний концерт її пам'яті. На пам'ятному концерті 97-го року Алла Пугачова, Йосип Кобзон, Лев Лещенко, Крістіна Орбакайте, Михайло Шуфутинський, Лада Денс, Олена Борисенко та багато інших артистів дали друге життя пісень Тетяни Снєжиної. Популярні численні музичні композиції на її музику. Її музика звучить у фільмах.
Незважаючи на те, що Снєжиній було написано понад 200 пісень, її поезія завдяки своїй внутрішній мелодійності надихає багатьох композиторів на написання нових пісень на вірші цього автора (Тобто Кемеровський, Н. Трубач та ін). Зараз в репертуарах виконавців в Росії, в Україні, в Японії понад двох десятків нових пісень на вірші Снєжиної.
В 1997, 1998, 1999 ріках Т. Снєжина посмертно ставала лауреатом премії «пісня року». Існує нагорода імені Тетяни Снєжиної — «Срібна сніжинка» за внесок в допомогу молодим талантам.
У 2008 році в Україні заснована літературна премія Міжрегіонального союзу письменників країни ім. Тетяни Снєжиної і відповідна пам'ятна медаль. Щорічно найкращі поети-піснярі номінуються на цю нагороду.
На Алтаї у 1998 році на честь Тетяни Снєжиної названа вершина гірського масиву Джунгарського Алатау. Вершина була вперше підкорена в результаті цільової експедиції групи молодих російських альпіністів натхнених Тетяною Снєжиною. На вершині була закладена капсула з портретом Тані Снєжиної і її книгою віршів «Що варте життя моє».
У 2006 році в школі № 97 (раніше школа № 874) р. Москви, де Тетяна Снєжина вчилася з 1981 по 1989 рр. силами педагогічного колективу на підставі офіційного рішення уряду Москви відкрито Літературно-музичний музей пам'яті Т. Снєжиної".
В Україні, в місті Луганську у 2010 і за рішенням влади в центрі міста встановлений бронзовий пам'ятник Тетяні Снєжиній. Автор скульптури Є. Чумак.
У 2008 році в Новосибірську заснований і щорічно проводиться широкомасштабний регіональний телевізійний конкурс молодих виконавців естрадної пісні «Ординка», присвячений пам'яті Т. Снєжиної і С. Бугаєва. Конкурсанти з'їжджаються з усієї Росії та конкурс проводиться за кілька етапів, що широко висвітлюються пресою й телебаченням. Традиційно одним з етапів фестивалю є виконання пісень Т. Снєжиної.
У Новосибірську в 2011 році в честь Тетяни Снєжиної названа одна з нових вулицьВулиця Тетяни Снєжиної на карті міста Новосибірська, 2ГІС.
З 2012 року Новосибірський Велоклуб «Райдер» проводить щорічний «Велопробіг пам'яті Тетяни Снєжиної» за маршрутом Новосибірськ — 106 км Черепановской траси (місце загибелі поетеси).
З 2012 року в Москві проводиться щорічний Міжнародний фестиваль шкільного творчості пам'яті Тетяни Снєжиної" в дату, приурочену до дня народження поетеси.
Починаючи з 2012 року у травневі дні біля пам'ятника Т. Снєжиної щорічно проходить творчий фестиваль «Душа», присвячений її пам'яті. У них беруть участь лауреати літературної премії Тетяни Снєжиної, Міжрегіональний союз письменників, молоді поети і барди Луганська, вокальні і танцювальні колективи центрів дитячої та юнацької творчості та шкіл міста, обласна бібліотека ім. М. Гіркого.
14 травня 2013 року в Новосибірську на вулиці Тетяни Снєжиної за ініціативою шанувальників поетеси і за рішенням влади міста встановлена бронзова п'ятиметрова стела, присвячена цій поетесі. Автори скульптури — головний художник Новосибірська Юрій Бурика і томський скульптор Антон Гнідих. Стела у вигляді стилізованого вітрила-арфи з силуетом юної поетеси увічнює не тільки образ самої Т. Снєжиної, але і один з її відомих творів — на передньому плані композиції зображено нотний стан з першими нотами пісні «Поклич мене з собою».
У 2008 році був запущений проект з технічної обробки архівних записів авторського виконання Тетяною Снєжиною її пісень. У 2009 році вийшов перший альбом цього проекту — «За синій висотою», в який увійшло 13 пісень, з них тільки одна — «Ми в цьому житті тільки гості…» — раніше була відома у виконанні Алли Пугачової. Вже видано 5 альбомів цього проекту..
У XXI столітті Тетяна Снєжина стала одним з найпопулярніших і продаваних авторів в Росії. Тиражі її книжок переступили стотисячний рубіж.
Книги віршів Первый сборник стихов и песен Снєжиной назывался «Что стоит жизнь моя?» и вышла в свет в 1996 году. Т Снежина. Позови меня с собой. — : Вече, 2002. — 464 с. — ISBN 5-7838-1080-0 Снежина, Татьяна. Звезда моя. — : Эксмо, 2007. — 400 с. — ISBN 5-699-17924-4 Я забираю грусть твой — : Эксмо, 2007. — 352 с. — ISBN 978-5-699-21387-0 Татьяна Снежина. Стихи о любви — : Эксмо, 2007. — 352 с. — ISBN 978-5-699-23329-8 Не жалею ни о чем — : Эксмо, 2008. — 352 с. — ISBN 978-5-699-19564-0, 5-699-19564-5 Зыбкой жизни моей силуэт — : Эксмо, 2008. — 320 с. — ISBN 978-5-699-29664-4 В сборнике — Стихи любимым женщинам — : Эксмо, 2008. — 736 с. — ISBN 978-5-699-26427-8 Татьяна Снежина. Стихи любимым. (Подарочное иллюстрированное издание) — : Эксмо, 2009. — 352 с. — ISBN 978-5-699-38024-4 В сборнике — Я так тебя люблю — : Эксмо, 2009. — 416 с. — ISBN 978-5-699-26427-8 Татьяна Снежина. О любовь — : Эксмо, 2010. — 352 с. — ISBN 978-5-699-44722-0 Татьяна Снежина. Лирика. (Подарочное иллюстрированное издание) — : Эксмо, 2010. — 400 с. — ISBN 978-5-699-39965-9 Снежина Т. Позови меня с собой. (Дополненное и обновленное издание сборника 2011 г.) — : Вече, 2014. — 464 с. — ISBN 978-5-4444-2078-2 Снежина Т. Сон дальних странствий.(Подарочное иллюстрированное издание крупного формата) — : Вече, 2015. — 256 с. — ISBN 978-5-4444-3032-3
Книги віршів і прози Хрупкой любви след — : Эксмо, 2008. — 752 с. — ISBN 978-5-699-28345-3; Татьяна Снежина. Душа как скрипка (Подарочное издание. Стихи, проза, биография). — : Эксмо, 2010. — 512 с. — ISBN 978-5-699-42113-8
Книги прози Татьяна Снежина. Дождь (Подарочное иллюстрированное издание). — : Вече, 2012. — 468 с. — ISBN 978-5-9533-6451-5
Книги про Тетяну Снєжину "Кукурекин Ю."Известные и известные-неизвестные луганчане. — 2008. «Кукурекин Юрий, Владимир Ушкал». Пусть меня унесут белые лебеди … — 2013. Кукурекин Юрий, Ушкал Владимир. Только миг в полете — Украина. 2013 — УДК 82.312.6Межрегиональный Союз писателей. Презентация книги о Татьяне Снежиной «Только миг в полете»
Дискографія 1995 — «Вспомни со мной»Прем'єрний авторський магнітоальбом Город мой Было время Роза Твой первый дождь Морячок Нас больше нет Фигаро Ты говорил о любви Праздник лжи Сон Фантазия снега Перекресток Позови меня с собой Перекрёсток Юный казанова Дом на высокой горе Я забываю тебя Я и ты Письма твои Спроси меня Патефон
1998 — «Позови меня с собой»Пісні у виконанні зірок російської естради Алла Пугачова — Позови меня с собой