Теребовлянське (Теребовельське) староство — адміністративний орган на території Теребовлянського повіту часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Розташовувалося в місті Теребовля.

Коротка історія 1403 року згадано першого теребовельського старосту. У XV–XVI ст. королівщина Борек разом із 4 навколишніми селами підпорядковувались Теребовлянському староству.Bauer J. Miasteczko Borek // Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego. — Tarnopol, 1935. — Część 1. — S. 17. 1454 року з'явився уряд (посада) войського теребовельського (з 1765 року називався войським більщим), єрархія посадова (неповна через відсутність урядів (посад) судових земських, уряду підкоморія) — близько 1660 року.Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 806 il. — S. 328—329. — ISBN 978-83-89273-71-0.

Під час люстрації в 1564—1565 роках староству підпорядковувались: Деренівка, Довге, Гумниська, Каптури, Романівка, Семенів, Воля Романівська, Застіноче, Зубів, а відійшли Борківська і Каменецька волості.Під час люстрації староства в 1570 році дохід староства становив 5007 злотих, обліковуються також шляхетські села Мшана, Клюничі, Сорока, Целіїв, Целіївський виселок та держави Потоцького (м. Борок і села Качова, Дичків, Самолусківці, Красівка, Дзвінчики) і Сєнявського (м. Камінки й села Росохач, Мовчанівка, Хмелиська, Лошнівок, Лошнів).У 1664 році староству підпорядковувались Гумниська, Каптури, Малів, Романівка, Семенів, Застіноче,Ostrowski J. K. Trembowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków… — S. 329. Боричівка (вилучена зі складу староства у 1668 р.).Betlej A. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 353. — ISBN 978-83-89273-71-0.

1765 року відбулася остання люстрація староства, дохід становив 22 885 злотих.

Теребовельські старости Неповний перелік: Ґневош із Далевичів — згаданий у 1403 році, перед цим староста львівський та галицький, краківський підкоморій, потім сандомирський каштелян Пйотр Влодек (Влодкович) — староста подільський; у Теребовлі 10 березня 1410 р. підтвердив уклад границі, яка розмежовувала село Чернилів (тепер Чернелів-Руський) від БоркаArchiwum Panstwowe w Krakowie. — TS. — № 169, s. nlb.: spis dokumentów przedłożonych w związku ze sporem granicznym między starostwem boreckim a dobrami czernielowskimi. Гліб Свірзький з Комунова — згаданий у 1422 році Боґухвал — згаданий у 1425 році Ян Бучацький Грицько Кердейович братиPrszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96—97. Іван (Ян) Свинка з Поморян та Сиґізмунд (Зиґмунт) Кердейович з Поморян (також красноставський староста; загинув 1498 року під час нападу татар на родинний замок в ПоморянахAbrahamowicz Z. Kierdej Jan — Said bej // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — S. 424. ) — зг. 1462—1471 роках Станіслав з Ходча, Хлопів, Любеня — 1471—1473 рр. брати Ян з Ходча і Миколай Ходецький — 1474—1478 рр. Сигізмунд Кердей — 1479—1498 рр. Януш Свєрчовскі (1513 рокуPolski Słownik Biograficzny. — T. LI. — S. 329.) Ян Творовський (Бучацький)відомості про його старостинство відсутні у Пшибося Бернард МацєйовськийKowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 47-48. Теребовля і Бернард Претвіч. Бернард Претвич — барський староста, Murus Podoliae Якуб Претвич — син Бернарда Претвича, у 1561 році хотів відступити староство сину ЯнуTomczak A. Pretwicz (Pretfic) Jakub herbu Wczele (1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 437. Пйотр Ожґа — фундатор кляштору Кармелітів у ТеребовліBetlej. A Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 353. Пйотр Фірлей — каштелян кам'янецький, староста буцнівськийFirlejowie (02) Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Łoszniowie… — S. 223—224. Олександр Балабан — 1631 (або 1632 р.Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 65. — ISBN 966-7255-01-8. закінчив будівництво нового замку в Теребовлі Юрій Балабан — 1645 р. позбавлений посади через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання Рафал Казімєж Маковєцкі (початок 1660-х років)Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Józefa w Mogilnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 243., в кляшторі кармелітів у Теребовлі був його портрет Владислав НемиричPrszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 99—100, 370. Стефан ПотоцькийPrszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 100. — великий коронний референдар, львівський, калуський, черкаський старостаPrszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 381. Александер ЦетнерКовальчук М. Стефан Потоцький // з 11 лютого 1704, помер 1709 року, також щуровицький староста, син Яна Цетнера Міхал Францішек Потоцький Йоахім Кароль ПотоцькийPotoccy (03) Ян Непомуцен Ґрохольський — молодший брат Антонія, син Францішека Ксаверія Грохольських.Rolle K. Grocholski Adolf Norbert Erazm (1797—1863) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 584. Казимир Жевуський

Див. також :Категорія:Теребовлянські старости

Примітки

Джерела Жерела до історії України-Руси . Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської. — С. 114—152. Жерела до історії України-Руси . Том 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. — С. 121—137.

Люстрації королівщин Українських земель XVI—XVIII ст. — К., 1999. Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 96—100. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 97-100 (55-57), 37 (185).

Посилання Potoccy (03)