Професор Марі́я Митрофа́нівна Старкова ( , Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — , Одеса, Українська РСР, СРСР) — українська радянська піаністка та педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.
Життєпис Марія Митрофанівна Старкова народилася 1 серпня 1888 року в м. Одеса.
1904 року почала навчання на фортепіано в Іллі Айсберга. 1912 року закінчила Санкт-Петербурзьку консерваторію — навчалася у Володимира Дроздова та Фелікса Блуменфельда.
1912 року почала концертну та педагогічну діяльність у Кишиневі.
З 1913 року викладала в Одеській консерваторії, 1926 р. обіймала посаду професор, керувала методичним відділенням фортепіанного факультету.
1933 року разом з Петром Столярським, А. Л. Коганом, Бертою Рейнгбальд та іншими брала участь в організації музичної школи-десятирічки (згодом названа на честь Петра Столярського).
У 1941—1944 роках — в евакуації, викладала гру на фортепіано в музичному училищі Куйбишева.
Серед її учнів — Р. А. Брановська, Людмила Гінзбург, Яків Зак, Серафима Могилевська тощо.
ПОмерла 8 червня 1970 року в Одесі. Похована на 2-му християнському кладовищі.
Нагороди Звання "Заслужений діяч мистецтв УРСР" (1946).
Посилання Старкова Марія Митрофанівна // Українська радянська енциклопедія Експерт Старкова М. М.// Музыкальная энциклопедия 2000