Едмо́н Демоле́н (; 1852, Марсель — 1907, Кан) — французький історик, соціолог, педагог, один з ініціаторів нового виховання. Був ідеологом соціального реформізму і класового миру.
Діяльність Едмон Демолен одним із перших закликав створювати приватні середні школі-інтернати, в яких на першому плані стояли б фізичне виховання і спорт, фізична праця дітей, розвиток їхньої самостійності та ініціативи, енергії, зміцнення воліКоваленко Є. І. Бєлкіна Н. І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — 664 с..
У методологічному відношенні він сприяв зміцненню емпіричного базису педагогіки, критикуючи грубий позитивізм за поверховий аналіз фактів і схильність до необґрунтованих уазагальнень. Демолен вимагав точної кількісної характеристики фактів, вдосконалив метод вивчення і узагальнення передового досвіду.
Демолен намагався викликати в молоді інтерес до підприємницької та колонізаторської діяльності й підготувати її до неї. У 1899 році він створив школу де Рош, що стала одним із центрів нового виховання.
Найважливішими засадами діяльності школи Демолена були: побудова навчального процесу на основі трудового принципу; розширення змісту освіти за рахунок природничих наук; активне використання дослідницьких методів навчання; приділення великої уваги роботам по впорядкуванню навколишнього середовища, культурі дозвілля, спорту; створення самоврядування на зразок парламенту.
Вибрані праці «Нове виховання» (1900) «Аристократична раса » (1907)
Джерела Константинов Н. А., Медынский Е. Н., Шабаева М. Ф. История педагогики. — М., 1982. Edmond Demolins: L'Education nouvelle. L’École des Roches. Paris. o.J. Edmond Demolins: A quoi tient la supériorité des Anglo-Saxons?. Paris 1897
Примітки