Якопо Пальма старший (, також Якопо Негреті, 1480, Серіно поблизу Бергамо, 1528, Венеція) — італійський художник зламу XV–XVI ст.
Маловідома біографія Народився в Серіно поблизу Бергамо. Як і його одноліток Андреа Превіталі, навчався в Бергамо. Обидва переберуться в Венецію, котра здавна була відомим економічним та художнім центром на півночі Італії. Перше свідоцтво перебування Якопо Пальма Негретті в Венеції віднайдено лише за 1510 рік, тобто досить пізно. Єдина картина митця з підписом знайдена в музеї Берліна. Додаток до його прізвища «старший» — пізній, створений істориками мистецтва для відокремлення художника від його родича і племінника Якопо Пальми молодшого, художника доби маньєризму. Був одружений, мав трьох доньок.
Помер у Венеції.
Впливи і художня манера
У творах художника відчувались значні впливи вже вироблених у Венеції композиційних схем та художніх манер митців, що вийшли з майстерні Джованні Белліні. Це ранні твори Джорджоне та Тиціана, гордовитих і самовпевнених майстрів, котрі мужніють і стають творчо незалежними від власних вчителів і сучасників. Навіть пунктирна еволюція творчості Якопо Пальма старшого доводить, що майстер з провінції старанно засвоїв модні знахідки попередників і сучасників, аби успішно заробляти на життя. Бо в його картинах задум, композиція, сюжет, колористичний стрій належить іншим венеційським майстрам. Часто він пише картини за готовими рецептами-схемами, не міняючи навіть формата картин («Свята родина», бл. 1515 р., Музей Чарторийських та «Мадонна з немовлям, св. Іваном Хрестителем та св. Себастьяном»), видаляючи чи додаючи нових персонажів згідно замові, міняючи тільки деталі тощо.
Покажчиком, наскільки точно він імітував чужі художні манери, є плутанина з ранніми творами його картин та картинами інших венеційців, котрі часто не ставили власних підписів на готових творах. Але поетичність, багатозначність творів Джорджоне та митців його майстерні у Пальма старшого заміняється на повінційну незначущість, повсякденне і нудне існування. Яскравий одяг персонажів його картин вводить в оману глядачів і лише приховує провінційну незначущість, пересічність осіб.
Венеційські художники довго билися над подоланням статичності, застиглості сюжетів власних картин. Подолання йшло двома шляхами — через поетизацію та багатозначність образів та темпераментне виконання і відтворення рухів. В обох галузях Якопо Пальма старший виявився досить слабким: його твори непоетичні і досить слабкі за темпераментом виконанням.
Вибрані твори
«Христос і грішниця» «Св. Петро мученик» «Красуня» «Мадонна з немовлям» «Свята бесіда» « Німфа в пейзажі» вівтар «Св. Варвара» «Франческо Кверіні» «Поклонніння волхвів зі св. Еленою» «Поклонніння пастухів немовляті Христу» «Мадонна з немовлям», Ермітаж, Санкт-Петербург «Портрет венеційця», бл. 1515 р., Ермітаж, Санкт-Петербург «Портрет шляхетного венеційця» «Мадонна з немовлям св. Іваном Хрестителем та Марією Магдалиною» «Портрет венеційки», Галерея Академії, Венеція «Венера в пейзажі» «Венера і Амур», Кембридж «Діана і вагітна німфа Калісто», Музей історії мистецтв, Відень «Успіння Пресвятої Богородиці», Галерея Академії, Венеція
Галерея
Див. також Джованні Белліні Венеційська школа Якопо Пальма молодший
Джерела Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Л., «Аврора», 1976
Примітки
Посилання