Антін Семенович Кунько́ (27 серпня 1874, с. Чернелів-Руський, нині Тернопільського району Тернопільської області — 8 жовтня 1964 року, м.Тернопіль ) — український селянин, громадський, політичний діяч.
Життєпис
Народився 27 серпня 1874 року в селі Чернелеві-Руському Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович… — С. 282. Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна).
За родом занять — селянин,Лазарович М. Друга столиця ЗУНР // Ї. — 2010. — Ч. 63. також був діяльним на освітянській та кооперативній ділянках роботи.
У 1911 - 1912 рр. за його активної підтримки збудовано Церкву Покрови Пресвятої Богородиці в селі Чернелів-Руський. Проєкт розробив архітектор Олександр Лушпинський, вів будівництво Дмитро Фалендиш з Тернополя, парохом був отець Микола Михалевич. Половину суми на будівництво храму пожертвував митрополит Андрей Шептицький.
На початку 1919 року обраний делегатом доповненої Української Національної Ради ЗУНР від Тернопільського повітуЛитвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 85.. Тоді також був членом УНДП.Павлишин Олег. Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року) . Входив до числа активістів «Подільського союзу кооператив», який діяв від 14 грудня 1923 року в Тернополі.Матейко Р., Щербак Л. Подільський союз кооператив (ПСК) //
Обраний послом до Сейму II-ї Речі Посполитої у 1928—1930 роках від Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). 12 березня 1930 року разом з послом о. Леонтієм Куницьким брав участь у віче у приміщенні «Міщанського братства», скликаному повітовим комітетом УНДО в м. Тернополі.З політичного життя // Діло. — 1930. — Ч. 67 (26 березня). — С. 3. 19 вересня 1930 року був арештований польською владою, безпідставно звинувачений за антидержавні промови на вічах; просидівши 19 діб в тюрмі у Тернополі, був відпущений на волю.Посол Кунько на волі // Діло. — 1930. — Ч. 230 (16 жовтня). — С. 3.
Як свідок був викликаний до суду 28 січня 1932 року у справі арештованого владою українського посла д-ра Івана Заваликута.Розправа проти б. послів прал. о. Куницького та д-ра Заваликута // Діло. — 1932. — Ч. 21 (30 січня). — С. 4.
21 грудня 1934 року головував на Повітовому народному з'їзді в Тернополі, під час виступу приділив увагу покійному Михайлові Грушевському.Повітовий Народній З'їзд у Тернополі // Діло. — 1935. — Ч. 2. (2 січня). — С. 3. 5 травня 1935 року мав бути обраним членом волосної ради у Великих Бірках, однак через незаконний спротив представників польської влади цього не сталося.Вибори до повітової ради у Бірках Великих, пов. Тернопіль // Діло. — 1935. — Ч. 119. (9 трав.). — С. 4. Тому 8 травня в середу посол д-р Степан Баран та член воєводського самоуправного виділу професор Ілярій Брикович подали звернення з цього приводу («інтервенція») до воєводського уряду.Інтервенція у тернопільському воєвідстві // Діло. — 1935. — Ч. 122 (12 трав.). — С. 1. Працював на посаді директора «Українбанку» в Тернополі (1935).
Проживав у с. Чернелів Руський до кінця 1959 року. Останні роки життя з 1960 р. по 1964р. провів у родині сина Володимира в м. Тернопіль, де і помер 8 жовтня 1964 року. Похований в гробівці родини Антіна Кунька в с. Чернелів Руський ( тепер Тернопільський р-н, Тернопільська область).
Примітки
Джерела Дуда І., Пиндус Б. Кунько Антін Семенович //
Посилання Тернопіль — столиця . Антін Кунько // Libraria.ua Чернелів-Руський