Фе́дір Па́влович Не́стурх (Нештурха) (* 22 червня 1857, Одеса — † 1 травня 1936, Одеса) — український архітектор та педагог, професор Одеського художнього інституту.
Народився в сім'ї друкаря, нащадка козаків Нештурхів. Навчався в народній школі та повітовому училищі, в 1874—1877 роках працював у креслярні Л. Ц. Оттона.
Творчий шлях Народився 22 червня 1857 року в Одесі.
Протягом 1878—1881 років здобував малярську освіту в Петербурзькій академії мистецтв.
1887 року за проєкт театрального училища отримав звання класного художника 1-го ступеня.
В 1888—1900 роках працював у Пскові головним міським архітектором, нагороджений орденом святого Станіслава 3-го ступеня.
З 1900 року працює інженером-контролером, з 1902 по 1920 рік — міським архітектором Одеси.
1901 рік — в складі Ради Товариства красних мистецтв.
1903 року розробляє обов'язкові постанови з будівництва для Одеси.
Займався професійним удосконаленням: 1903 року ознайомлювався за кордоном з досвідом бібліотечного будівництва, 1907 — в Німеччині з лікарняного будівництва, 1914 року — зі спорудження боєнь, ринків та холодильників.
У 1903—1921 роках очолював архітектурний відділ Одеського відділення Російського технічного товариства.
1911 року реорганізував нагляд за міським будівництвом.
В 1914—1921 роках був головою Одеського товариства архітекторів-художників.
В 1928—1933 роках — професор Одеського художнього інституту.
Звільнений з роботи як «соціально чужий робочим та селянам Одеси елемент».
Помер 1 травня 1936 року і був похований на Другому християнському кладовищіДома, которые построил Федор Нестурх, Моя мозаика, 29.09.2019 (ділянка 22)
Місця жительства Адреси помешкання відомі лише за певні роки. На початку 1904 року Нестурх мешкає на вул. Пастера, 38Вся Одесса : Адресная и справочная книга г. Одессы на 1904 - 1905 года. / Изд. и ред. Л. А. Лисянского. - Одесса: Год изд. 1-й. - 1904. Вже у 1907 році і далі, принаймні також у 1910х роках, він мешкає у будинку Гарбузова на Князівській, 18 Вся Одесса: адресная книга, под редакцией Л. А. Лисянского. Год изд. 6-й., 1907 — Одесса, 1907
Доробок У своїх роботах використовував архітектурні форми модернізованих історичних стилів, необароко та неоренесансу.
Проєктовані ним споруди: 1901 — дача Аршинцевої на 6-й станції Великого Фонтану, 1903 — торгова школа біля вокзалу, 1903—1905 — одноповерховий корпус (лівоворотня будівля) Станції швидкої допомогиБогданович, Ольга Витальевна. Жизнь архитектора Дмитренко (1858–1918). Одесса: Астропринт, 2011. — 159 с. : фотоил. — Бібліогр.: с. 152-159. — 100 экз. — ISBN 978-966-190-505-3, 1904—1907 — міської публічної бібліотеки (Одеська національна наукова бібліотека), 1907 — за межами Одеси — проєкт лікарні в Дальнику, 1910 — особняк на вулиці Чорноморській 12, 1910—1914 — Корпус для Нервовохворих Нової одеської Лкарні СлобідціИзвестия Одесской городской Думы, 1910 (з боку вул. Сергія Ядоа), 1911 — двоповерхові будинки на вулицях Чорноморській та Морській, 1911—1914 — побудова газового заводу та освітлювальної станції, 1912 — проєктував концертну залу для О. Р. Вассала у дворі на вулиці Гаванній. Проект не реалізований у зв'язку зі смертю замовника і його заповітом Photobuildings, 1913 — 3-поверхова споруда Євангельської лікарні на вулиці Леонтовича, 1913 — на Великому Фонтані морські ванни та купальні, міські купальні в Отраді, 1914—1916 — Фруктовий пасаж, 1915 — на Куяльнику — 2-поверховий міський готель для хворих та поранених, на Хаджибейському лимані — міська грязелікарня, 1916 — 4-поверховий будинок на Олександрівському проспекті, на вулиці Торговій — корпус Вищих жіночих курсів, добудовував споруду О. Бернадацці — прибутковий будинок Гарбузова, культові споруди, училища та школи в Харківській губернії.
Нагороди Орден святого Станіслава 3 ступеня
Примітки
Джерела Шубарт Павло. Зодчий Одеси Федір Нестурх// Чорноморські новини. — 14 лютого 2013. — N13 (21381). Прес-центр Інститут історії України Архітектори