Митрофа́н Таде́йович Кононе́нко (, Кагарлик — 1 січня 1965, Харків) — український актор театру. Народний артист Української РСР (1954); нагороджений двома орденами «Знак Пошани» та медалями.
Життєпис В 1920—1923 роках навчався у київському Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка, викладачі — Г. Ігнатович, Лесь Курбас.
З 1923 року виступає на сцені театру «Березіль», згодом — Харківського українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.
1926 разом з театром переїздить до Харкова.
Виконав такі ролі: 1927 — Гапон — «Пролог» Л. Курбаса та С. К. Бондарчука, 1928 — Джонатіно Доріо — «Змова Фієско в Генуї» Шіллера 1933 — Стрижень, «Загибель ескадри» Корнійчука, 1935 — Васюк, «Портрет» Афіногенова, 1938 — Тихон — «Гроза» Островського, 1939 — Тур — «Богдан Хмельницький» Корнійчука, 1940 — суддя де Бонфон, «Євгенія Гранде» по Бальзаку, 1940 — Часник, «В степах України» Корнійчука, 1950 — Вакуленко, «Калиновий гай» Корнійчука, 1952 — Штефан Петрич — «Любов на світанні» Галана, Пушкар — «Навіки разом» Дмитерка, Знімався в кіно.
1948 року одружився з артисткою балету, Кононенко Маргаритою Петрівною, у шлюбі було двоє синів.
Джерела Прес-центр УРЕ http://calendar.interesniy.kiev.ua/Event.aspx?id=1592 http://vecherniy.kharkov.ua/news/45415/ Митрофан Кононенко