Орнаменталі́зм у літературі — напрям, що прийшов на зміну монументалізму.
Йому притаманні такі риси як: Мозаїчність композиції та багатотематичність творів, екскурси в минуле, ліричні відступи. Погляд на світ як на систему символів, тобто художня настанова, за якою довколишня дійсність є знаком чогось іншого, вищого, духовного. Багата тропіка: порівняння стають поширенішими й набувають символічного забарвлення (битва — бенкет або весілля; весна — символ воскресіння тощо), типовими стають гіперболи, з'являються фольклорні постійні епітети. Складна, заплутана синтаксична побудова тексту. Утвердження культу аскетизму. На зміну християнському оптимізмові монументалістської епохи приходить песимізм (до прикладу, жахливі уявлення єпископа Серапіона про землю, яка хоче струсити з себе весь заплямований гріхами рід людський).
Прикладом такого напряму є героїчна поема «Слово про похід Ігорів», проповіді Кирила Турівського та Серапіона, Києво-Печерський патерик, Київський (Іпатіївський) літопис, Галицько-Волинський літопис.
Див. також Письменство княжих часів
Посилання Довідник з української літератури