Кончіно Кончіні (Concino Concini, 1575 —27 квітня 1617) — французький політичний діяч італійського походження, маркіз д'Анкр, граф Пенна, барон Лезіньї, маршал Франції.
Життєпис Походив із шляхетської флорентійської родини Кончіні. Син Джованні Батісти Кончіні, графа ді Пенна, аудитора і першого секретаря великого герцога Тосканського Фердинандо I Медічі. Проходив навчання у Пізанському університеті. У 1600 році увійшов до почту Марії Медічі, майбутньої королеви Франції. Для зміцнення своїх позицій при дворі у 1601 одружився з Леонорою Галігаї, фавориткою королеви. Водночас затоваришував з королем Генріхом IV, який полюбляв грати у карти з Кончіні.
У 1605 році стає мажордомом, а у 1608 році — головою двору королеви Марії Медічі. Після вбивства у 1610 році короля Генріха IV регенткою оголошено королеву Марію. Фактично правити став Кончіні. Він отримав титул маркіза, посаду губернатора Перону, Руа, Мондідьє. У 1613 році отримує звання маршала Франції. За час свого панування Кончіні зміг накопичити величезні статки, безконтрольно користуючись королівською скарбницею. Окрім італійців, Кончіні долучав до свого урядування й французів, що не були пов'язані з аристократією (у 1616 році відправлено у відставку канцлера герцога Сюллі). Зокрема, секретарем з іноземних справ стає Арман Рішельє, єпископ Люсонський, майбутній кардинал.
Така політика викликала невдоволення впливової аристократії, з одного боку, а з другого — заздрість міньйонів короля Людовика XIII. Зрештою ця боротьба завершилася змовою на чолі із д'Альбером й вбивством другом короля Ніколя де л'Опіталем 24 квітня 1617 року Кончіно Кончіні у дворі Луврського замку.
Родина Дружина — Леонора Дорі Галігаї (1568—1617). Після вбивства чоловіка була арештована за наказом короля й звинувачена у чаклунстві. Засуджена до страти — їй відрубали голову, а тіло спалили на Гревській площі Парижу.
Діти: Анрі (1603—1631) Марі (1607—1617)
Джерела http://www.treccani.it/enciclopedia/concino-concini_(Dizionario_Biografico) Hélène Duccini: Concini. Grandeur et misère du favori de Marie de Médicis. Michel, Paris 1991, ISBN 2-226-05265-8.