Miserere mei, Deus () — перекладення псалма 50 на музику, створене італійським композитором Грегоріо Аллегрі під час понтифікату папи Урбана VIII, ймовірно в 1630-ті роки, для використання в Сикстинській капелі під час в і п'ятницю Страсного тижня.
Опис й використання твору
«Miserere» написано для двох хорів з п'яти і чотирьох голосів. Твір є прикладом ренесансної поліфонії, що дожила до наших днів. Один з хорів співає просту версію молитви «Miserere», інший — роздільно коментар до неї. Часте вживання домінантового септакорду і його акцент на багатохорових методах робить «Miserere» новаторським твором, який виходить за рамки загальноприйнятої музичної практики того часу («»).
На Темній всеношній виконання «Miserere» зазвичай починається близько третьої ранку. Під час ритуалу свічки гасять одну за одну, за винятком останньої, так званої Христової, яку залишають горіти. Аллеґрі написав твір для заключного акта першої частини Темної всеношні.
Тривалий час партитура твору була недоступна для широкої публіки, оскільки Ватикан бажав зберегти секрет шедевра в таємниці й заборонив копіювання його під загрозою відлучення від Церкви. До партитури мали доступ лише музиканти, що виконували «Miserere» один раз на рік.
За легендою, першим, хто виніс твір за межі Сикстинської капели був юний Вольфганг Амадей Моцарт, який відвідав з батьком Ватикан 1770 року. Нібито 14-річний Моцарт, який почув виконання «Miserere», запам'ятав його цілком на слух і точно записав з пам'яті, таким чином створивши першу нелегальну копію.
1771 року ноти «Miserere» були видані в Англії відомим мандрівником та істориком музики доктором Берні.
Оригінальний, ватиканський рукопис був виданий значно пізніше у Лейпцигу видавництвом Breitkopf & Hartel.
Переклад
Відображення в масовій культурі Твір дав назву детективному трилерові Жана-Крістофа Ґранже 2008 р. У цьому романі твір Аллегрі відіграє роль ключа до таємниці злочину.
Посилання
Псалом 50 (Вульгата)