Йо́сип Дави́дович До́рфман (*1 травня 1952, Житомир, УРСР) — український радянський, згодом французький шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ (найвищий з п'яти щаблів тренерських звань), автор книг.
Біографічна довідка Народився і виріс у Житомирі.
Навчався шахової грамоти у тренера Михайла Емануїловича ТросманаЗгадка у некролозі Михайлу Тросману написаному Йосипом Дорфманом наприкінці 2011.
Здобув технічну освіту в Житомирській філії КПІ (тепер ЖДТУ), інженер-механік. Продовжив шахове навчання у тренерів Львівської шахової школи.
У другій половині 1970-их пережив стрімкий злет аж до 12 позиції серед шахістів світу. Чемпіон Радянського Союзу 1977 (спільно з Борисом Гульком). Залишаючись довгий час в рейтингах у сотні найкращих гравців світу, почав тренерську працю. Під час Чемпіонату світу 1985—1987 Гаррі Каспаров залучив Йосипа Дорфмана як секунданта. Є згадка про відкриття власної школи у 1986, спільно з Адріаном Михальчишиним у Львові.
В 1990-ті роки емігрує до Франції, перебуває в п'ятірці найкращих шахістів, чемпіон цієї країни (1998), гравець її збірної на Шахових Олімпіадах (1998, 2002, 2004). З середини 2000-х поступово припиняє турнірні ігри (востаннє брав участь у розіграші Чемпіонату Франції 2011), зосереджуючись на тренерській роботі. Його найвідоміший учень — Етьєн БакроЗі статті на сайті pro.zhytomir.info (рос. мова, є фото) .
Автор популярних книг, перекладених кількома мовами (зокрема російською).
Шахова кар'єра В 1975 році дебютує на Чемпіонаті СРСР в Єревані. У 1976 році досягає п'ятої сходинки. А вже наступного року несподівано для багатьох разом з Борисом Гулько поділяє перше місце в турнірі (фінал проходив у Ленінграді, додатковий матч Гулько—Дорфман в Москві не виявив переможця, тому чемпіонами визнали обох шахістів). Йосип Давидович мав нижчий рейтинг, ніж будь-хто інший з фіналістів і не мав гросмейстерського звання, проте лишив позаду колишніх чемпіонів світу Тиграна Петросяна, Михайла Таля, Василя Смислова, гросмейстерів Лева Полугаєвського, Юхима Геллера, Володимира Багірова та інших.
Саме на кінець 1970-х припадає пік гравецької кар'єри Йосипа Давидовича та найвищий рейтинг: 2712 і 12-та позиція серед найсильніших шахістів світу (за даними сайту шахової статистики chessmetrics.com ). Скоро після перемоги в Чемпіонаті СРСР здобуває звання гросмейстера, Залучається до командних змагань. Проте невдало грає в зональних турнірах чемпіонату світу (1978 і найкращий результат у 1982 — 5—6 місце).
У складі команд: переможець студентської світової першості та Чемпіонату Європи (1977, крім командної отримав індивідуальну нагороду за гру на 5-ій дошці), Кубка Європейських Клубів (1984, у складі ДСТ «Труд», перша дошка — Михайло Таль, Йосип Давидович грав четвертим номером), Спартакіади народів СРСР (1979, у складі збірної команди УРСР), в чемпіонаті Збройних Сил вдало грав за команду Прикарпатського військового округу. Учасник трьох Олімпіад з шахів у складі збірної Франції (1998, 2002 — друга, 2004 — третя дошка). У 2005-му — бронзовий фіналіст командного Чемпіонату Європу (у складі збірної Франції).
В особистому заліку: шестиразовий учасник радянських чемпіонатів. Учасник багатьох міжнародних турнірів: переможець у Замарді (на озері Балатон, 1980), Нью-Делі (1982), Варшаві (1983), Москві (1985), Монако (2004) та призер у Печі (1976), Сан-Пауло (1978), Джакарті та Манілі (1979), Кисловодську (1982), Львові (1983, 1984), Сараєві (1988). Дворазовий призер меморіалу Акіби Рубінштейна (1978, 1992). Чотири рази сходив на п'єдестал пошани французького Чемпіонату з шахів: золото (Мерібель, 1998), срібло (Віші, 2000), двічі бронза (Валь-д'Ізер 2002 і 2004).
Енциклопедичний словник з шахів (видання 1990 року) характеризує Йосипа Дорфмана:
Турнірні результати
Чемпіонати України Йосип Дорфман зіграв у трьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 23½ очка з 39 можливих. Рік Місто Турнір + − = Результат Місце 1971Донецьк 40-й чемпіонат України 6 4 3 7½ з 13 13—18 1974 Львів 43-й чемпіонат України 7½ з 13 11—16 1976 Донецьк 45-й чемпіонат України 6258½ з 13
Чемпіонати СРСР Йосип Дорфман зіграв у шести фінальних турнірах чемпіонатів СРСР, набравши при цьому 47 очок з 98 можливих (+19-23=56). Рік Місто Турнір + − = Результат Місце 1975 Єреван 43-й чемпіонат СРСР3 7 5 5½ з 15 13 1976Тбілісі 44-й чемпіонат СРСР 6 47 9½ з 17 5 1977 Ленінград 45-й чемпіонат СРСР4 0 11 9½ з 15 1978 Тбілісі 46-й чемпіонат СРСР1 5 11 6½ з 17 17 1981 Фрунзе 49-й чемпіонат СРСР3 3 11 8½ з 17 8—9 1984 Львів 52-й чемпіонат СРСР2 4 11 7½ з 17 12—13
Бібліографія Метод в шахматах: Динамика и статика. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007—240 с. Метод в шахматах. Критические позиции. Дорфман Й. Д. Вид: Типография «Новости», 2007—216 с.
Зміни рейтингу
Примітки
Джерела Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 115. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3