Йозеф Венцель I фон Ліхтенштейн (; 9 серпня 1696 Прага — 10 лютого 1772) — 4-й князь Ліхтенштейну, глава сімейства у 1712–1718, 1732–1745 і 1748–1772 роках, генерал-фельдмаршал Австрії (12 травня 1745).
Біографія Йозеф Венцель народився у Празі, він був старшим сином князя Філіпа Еразмуса Ліхтенштейна (11 вересня 1664 — 13 січня 1704) та Христини Терези фон Левенштайн-Вертайм-Рошфор (12 жовтня 1665 — 14 квітня 1730); був племінником Антона Флоріана. Мав молодших братів: Емануїла та Йоганна Антона.
У 1735—1736 роках він був імперським посланцем у Берліні, в 1738–1741 роках — послом у Парижі.
Йозеф Венцель був генералом, причому бойовим генералом. У 1745 році він став генералісимусом в Італії, та на наступний рік, у ході Війни за австрійську спадщину, виграв важливий бій під П'яченцею.
У 1753 році він став генералом-головнокомандувачем в Угорщині. Одним з його найбільших діянь у ході кар'єри стала проведена ним реорганізація габсбурзької артилерії, частково оплачена з власної кишені.
У 1760 році він ескортував до Відня майбутню наречену Йосипа II.
Йозефу Венцелю довелося правити Ліхтенштейном тричі. Спочатку, в 1712–1718 роках, він правив як самостійний правитель. У 1732–1745 він правив, опікуючи Йоганна Непомука Карла, спадкоємця Йосипа Йоганна Адама. Втретє, у 1748–1752 роках, він правив як представник князівської родини Ліхтенштейну.
Він був 698-м лицарем австрійського Ордена Золотого руна.
Коли у 1772 році він помер у Відні, не залишивши спадкоємця, Ліхтенштейн перейшов до його племінника, Франца Йосипа I.
Родина і діти У 1718 році Йосип Венцель одружився зі своєю кузиною, княгинею Анною Марією Антонією, донькою Антона Флоріана. У них було п'ятеро дітей, які померли у дитинстві: Князь Філіп Антон (1719) Князь Філіп Антон (1720) Князь Філіп Ернст (1722–1723) Княгиня Марія Єлизавета (1724) Княгиня Марія Олександра (1727)
Див. також Ліхтенштейни Список князів Ліхтенштейну
Посилання Портал Князівського дому Ліхтенштейнів — князь Йосиф Венцель І