Мико́ла Ники́форович Гро́х (16 травня 1936, Ленінград — 25 жовтня 2021, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Заслужений художник УРСР з 1982 року, народний художник України з 2013 року.

Життєпис Народився 16 травня 1936 у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). З 1939 по 1952 рік разом із батьками проживав на хуторі Петрівську Димерського району, Київської області Української РСР. Протягом 1945—1952 років навчався у Петрівській початковій та Мануїльській семирічній школах; 1952—1957 роках — на відділенні художнього текстилю у Київському училищі прикладного мистецтва, де його викладачами були Сергій Колос, Ангеліна Вовк, Дмитро Головко, Поляна Глущенко, Параска Власенко, Сергій Нечипоренко.

Протягом 1957—1960 років проходив військову службу у Радянській армії. У 1960—1965 роках навчався на вечірньому відділенні графічного факультету Київського державного художнього інституту, був учнем Василя Касіяна, Тимофія Лящука; одночасно у 1960—1964 роках працював художником-оформлювачем Київського відділення художнього фонду УРСР. Член КПРС з 1962 року.

З 1964 по 1967 рік працював у видавництві «Дніпро», був завідувачем редакції видавництва «Мистецтво»; з 1967 по 1988 рік — на творчій роботі. У 1993 році став організатором і директором художньої студії при Центральному будинку художника у Києві.

Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 22, квартира № 75Грох Микола Никифорович // та у будинку на вулиці Березняківській, № 10, квартира № 99Грох Микола Никифорович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 148.. Помер у Києві 25 жовтня 2021 року.

Творчість Працював у галузях книжкової і станкової графіки. Серед робіт: станкова графіка

«Портрет дружини» (1967, папір, акварель); «Старий Дубровник» (1967, гуаш); «Батьки» (1969, ліногравюра); «Пам'ять» (1970, офорт); «Осінь»; серії офортів на теми українських народних пісень (1973); серія пастелей «По Україні» (1975—1995); триптих «Сказання про давній Київ» (1982); серія ліногравюр «По Кампучії» (1984—1987); «Кампучія. Дівчата на велосипедах» (1986, папір, колорова туш); «Літо на Кубані» (1986, папір, олійна пастель); серії натюрмортів та пейзажів (1995—2001). </div> ілюстрації до

збірки поезій П'єра-Жана Беранже (1968); книги «Лірика» Гарсіа Лорки (1969); книги «Антологія болгарської поезії» (1977); книги «Нариси з історії костюмів» Костянтина Стамерова (томи 1–2, 1989—1995); творів Азіза Несина (1970); Дмитра Білоуса (1971); Євгенії Ярошинської (1972); Павла Тичини (1974); </div> З кінця 1990-х років переважно працював у техніці акварелі.

Брав участь у виставках з 1965 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1968, 1985, 2000 роках.

Примітки

Література Грох Микола Никифорович // ; Грох Микола Никифорович // ; Грох Микола Никифорович // ; Грох Микола Никифорович // ;