Noctilio leporinus (зайцегуб, зайцегуб великий) — є одним з видів кажанів родини зайцегубих. Вперше описаний у 1758 році Карлом Ліннеєм на основі особини, яку він спіймав у Суринамі.

Назва Слово noctilio в назві може походити від («кажан») або («нічний»). А leporinus скоріше за все утворено із («заячий»), через дещо видовжені вуха та розщеплену губу (може нагадувати патологію, яку називають «заячою губою» у людей). Лінней першим відмітив подібність кажана до зайця, тому й утворив частку leporinus на позначення цього.

Опис Зайцегуб великий є одним з найбільших кажанів Нового Світу та найбільшим в Пуерто-Рико. Задня лапа N. leporinus довша за 25 мм, гомілка та задня лапа разом довші за 50 мм, передпліччя довше за 75 мм, розмах крил близько 500 мм, а вага понад 50 г.

Забарвлення спини від блідо-сірого до оранжево-жовтого з блідішою смугою на спині; задні лапи великі з дуже добре розвиненими кігтями, довгими та плоскими. Губи повні та опухлі; підборіддя із добре розвиненими поперечними гребенями, що надає схожості із бульдогом; вуха довгі, вузькі та із загостренням. Хвіст більш ніж наполовину коротший за стегнову кістку, простягається приблизно на третину довжини міжстегнової мембрани, кінчик вільний від дорсальної поверхні перетинки.

Поширення

Цей вид зустрічається від західної (Сіналоа) та східної (Веракруз) Мексики, на південь до північної Аргентини, а також відомий на більшості островів Карибського басейну. Його поширення є переривчастим у цьому величезному регіоні, обмежене здебільшого неаридними низовинами та прибережними районами, а також великими річковими басейнами, такими як басейни Амазонки та Парани в Південній Америці.

Країни поширення: Ангілья, Антигуа і Барбуда, Аргентина, Аруба, Багамські Острови, Барбадос, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гренада, Гваделупа, Гватемала, Гаяна, Гаїті, Гондурас, Ямайка, Мартиніка, Мексика, Монтсеррат, Нідерландські Антильські острови, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Пуерто-Рико, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Суринам, Тринідад і Тобаго, Венесуела, Британські Віргінські острови, Американські Віргінські острови. Цей вид зустрічається в різних типах рослинності у всьому діапазоні, але завжди поблизу річок, водойм або інших вологих місць. Зазвичай спочиває у дуплах дерев, печерах.

Загрози та охорона Ніяких серйозних загроз. Знайдений в охоронних районах.

Примітки

Список джерел

Посилання Barquez, R., Perez, S., Miller, B. & Diaz, M. 2008. Noctilio leporinus