Єгіше Чаренц (справжнє прізвище — Согомонян Єгіше Абгарович; , Карс, тепер Туреччина — 29 листопада 1937, Єреван) — вірменський радянський поет, прозаїк, перекладач. Жертва сталінських репресій.
Біографія Друкуватися почав 1912 року. В 1915 році вступив до Московського університету імені А. Л. Шанявського. В 1918 році вступив до Комуністичної партії, протягом 1918—1919 років перебував у лавах Червоної Армії. В 1919 році повернувся до Єревану, працював там вчителем.
В липні-серпні 1936 року прокотилась хвиля арештів вірменських письменників, і вже у вересні Чаренц був взятий під домашній арешт; його звинувачували в контрреволюції, націоналізмі, троцькізмі та тероризмі. Незабаром письменник був заарештований за звинуваченням у антирадянській діяльності. 27 листопада о 7:00 ранку Єгіше Чаренц помер в єреванській тюремній лікарні. За офіційними даними, причиною смерті стало загальне виснаження організму внаслідок численних захворювань.
Посмертно реабілітований в 1950-х роках.
Творчість поема «Дантова легенда» (1916) поема «Сома» (1918), поема «Шалений натовп» (1919), поема «Всепоема» (1920—1921), цикл віршів «Жертовний вогонь» (1918—1920) збірка «Епічний світанок» (1930) збірка творів «Книга шляху» (1934).
Перекладав твори українських (М. Рильського, П. Тичини) і російських письменників.
Вшанування На честь Єгіше Чаренца названо вірменське місто Чаренцаван. В Єревані відкрито будинок-музей Чаренца. Його зображення є на вірменській банкноті 1000 драм.
Джерела Чаренц Єгіше //