Валентин Лукич Ченакал ( - ) — радянський історик науки.
Родився в селищі Мілове (тоді Харківська губернія). У 1949 закінчив Ленінградський педагогічний інститут імені Герцена. У 1933-1949 працював на Державному оптико-механічному заводі в Ленінграді, з 1949 — завідувач Музеєм М.В.Ломоносова при АН СРСР.
Основні роботи з історії астрономії присвячені астрономічним обсерваторія Петербурзької АН в XVIII віці і англійським майстрам, котрі виготовляли астрономічні інструменти для Росії (Дж. Берд, Дж. Шорт тощо). Вивчив і описав ряд середньовічних приладів, що збереглися в СРСР. Серед більш ніж 200 робіт Ченакала, присвячених головним чином історії створення астрономічних приладів, виділяється книга «Нариси з історії російської астрономії» (1951), в якій він вперше докладно висвітлив початковий етап у розвитку спостережної астрономії в Росії (XVII та початок XVIII століття), особливо роботи М.В.Ломоносова. З 1939 по 1956 свою роботу з історії науки Ченакал вів в тісному контакті і під керівництвом академіка Сергія Івановича Вавилова. Великі заслуги Ченакала в організації Музею М.В.Ломоносова і у вивченні його робіт з астрономії та оптики.
Джерела