Міше́ль (Миха́йло Іва́нович) Тере́щенко (, народився 17 вересня 1956, Лондон) — французький філософ українського походження, автор книг з політичної філософії та філософії моралі.

Біографія Походить з українського роду Терещенків. Онук українського підприємця, політика та мецената Михайла Івановича Терещенка від другого шлюбу з норвежкою Еббою Горст. Батько — Іван Терещенко, мати — француженка Надін Русело. Має молодшого брата Івана — французько-англійського фотографа.

Навчався у приватному коледжі-ліцеї Пассі-Бюзенваль у передмісті Парижа Рюей-Мальмезон. Закінчив Інститут політичних досліджень («Sciences Po»)Notice d'autorité personne BnF. У 1994 році захистив дисертацію з філософії в Університеті Париж IV на тему: «Суперечка про чисте кохання між Фенелоном та Боссюе: духовний, теологічний та філософський зміст» під керівництвом П'єра МаньяраLa querelle du pur amour entre Fénelon et Bossuet — Catalogue SUDOC .

Доктор гуманітарних наук та агреже з філософії. Викладає філософію в університеті Реймса та Інституті політичних досліджень Екс-ан-Прованса.

Одружений з Анною Паньє, троє дітей — Поліна, Анжеліна і ТеофанРодовід — Фундація спадщини Терещенків.

Філософська діяльність Автор ряду книг з філософії моралі та політичної філософії. Основними тематиками досліджень Терещенка є: прикладна етика, егоїзм та альтруїзм, людська деструктивність, а також питання демократії та репресійMichel TERESTCHENKO — CIRLEP . Регулярно дописує до журналу антиутилітаристської тематики «Ревю дю МАУСС»Michel Terestchenko - Revue du Mauss permanente .

Найвідоміша праця — «Такий слабкий покрив людства: банальність зла, банальність добра» (). У цій книзі Мішель Терещенко розглядає головне питання моральної філософії, заперечуючи те, що людство прагне лише до задоволення своїх корисних цілей, і, використовуючи історичні приклади, зокрема, з історії Другої світової війни, вводить парадигму «самості», на основі якої він пропонує розглядати людську поведінку перед обличчям зла. Книга вперше видана 2005 року і того ж року була відзначена як одна з найвизначніших робіт сучасностіЗиновьева Е. Дом Зингера // Нева, 2011, №1 .

Його твори перекладені іспанською, німецькою та російською мовами.

Основні праці Enjeux de philosophie politique moderne : les violences de l'abstraction (), PUF, « Politique d’aujourd’hui », 1992, 288 p. Les Grands Courants de la philosophie politique (), Seuil, « Mémo », 1996. 96 p. Amour et désespoir : de François de Sales à Fénelon (), Seuil, « Points : essais », 2000, 414 p. Philosophie politique. Vol. 1, Individu et société (), Hachette éducation, « Les fondamentaux », volume 34, 2006 [1ère éd. 1994], 155 p. Philosophie politique. Vol. 2, Éthique, science et droit (), Hachette éducation, « Les fondamentaux », volume 35, 2007 [1ère éd. : 1994], 157 p. Un si fragile vernis d’humanité : banalité du mal, banalité du bien (), La Découverte, « Recherches : Mauss », 2005, 302 p. у співавторстві з Едуаром Юссоном: Les Complaisantes, Jonathan Littell et l'écriture du Mal (), F. X. de Guibert, 2007. Du bon usage de la torture, ou comment les démocraties justifient l'injustifiable (), La Découverte, 2008. Див. також

Терещенко Терещенки (рід) Терещенко Іван Миколайович Примітки

Джерела Кручик І. Ностальгія покликала // Український тиждень, 5.04.2011 Ковалинский В.В. Семья Терещенко.-К.: Преса України, 2003.

Посилання Блог Мішеля Терещенка Профіль на сайті France Culture