Стіхеєві

Стіхеєві (Stichaeidae) — родина риб ряду окунеподібних (Perciformes).

Опис У стіхеєвих тіло помірковано або сильно подовжене, покрите дрібною, часом сильно скороченою циклоїдною лускою. На голові нерідко є шкірясті придатки у вигляді мочок і гребеня. Зяброві перетинки звичайно широко зростаються один з одним. З кожної сторони є по одному нюховому отворі, яким закінчується подовжена нюхова трубочка. Спинний й анальний плавці довгі, нерідко більш-менш зливаються із хвостовим плавцем. Спинний плавець підтримується тільки колючками, але в деяких видів (Cebidichthys violaceus, Dictyosoma burgeri) у його задній частині є м'які промені. Грудні плавці звичайно добре розвинені, але в деяких груп або підродин (Alectriinae й Xiphisterinae) сильно редукуються й повністю відсутні в коралового в'юна (Azygopterus corallinus).

Поширення Родина включає 30 родів і близько 60 видів. Переважна більшість видів поширена в північній частині Тихого океану, від Берингової протоки до Південної Кореї по азійському й до Південної Каліфорнії по американському узбережжю. Тільки 5 видів живе в північній частині Атлантичного океану (на південь до мису Код в Америці й до Ла-Маншу в Європі) і у водах Північного Льодовитого океану; з них тільки два види (Chirolophis ascanii й Lumpenus lampretaeformis) не відзначені в Тихому океані. Стіхеєві — невеликі донні морські прибережні риби, що живуть, як правило, на незначних глибинах (не більше 100–200 м). Деякі з них освоїли літораль.

Характеристика окремих родів і видів

Підродина Стіхеєподібні Підродина Стіхеєподібні (Stichaeinae, 5 родів, 11 видів) характеризується насамперед добре розвиненими парними плавцями й надзвичайним розвитком туловищної системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у найбільш спеціалізованих представників. Зустрічаються вони, як правило, на кам'янисто-галькових ґрунтах від зони прибережних заростей фукоїдів і ламінарій до глибини 100–200 м. Харчуються в основному дрібними донними безхребетними.

Рід Стіхеї Найбільше широко розповсюджений рід Стіхеї (Stichaeus), що включає 4 види. Стіхей плямистий (Stichaeus punctatus), названий так через наявність 4-5 чорних очкових плям на спинному плавці, живе в Чукотському й Охотськім морях й у північній частині Атлантичного океану: біля Гренландії й у Гудзоновій затоці. Частіше зустрічається біля берегу на глибині до 20-30 м. Досягає в довжину 17 см. Інші три види: стіхей Охрямкіна (Stichaeus ochriamkini), стіхей Нозави (Stichaeus nozawae) і стіхей Григор'єва (Stichaeus grigorjewi) — живуть у Японському морі, біля тихоокеанського узбережжя Північної Японії. Два останніх види досягають значних розмірів (відповідно 40 й 60 см).

Рід Евмезограмма Подібно стихею плямистому, своєрідний рід і вид евмезограмм (Eumesogrammus praecisus) розповсюджений в Охотськім і Беринговім морях, також біля Західної Гренландії. Він зустрічається від прибережної зони до глибини 400 м при позитивних, але близьких до нуля температурах. Відрізняється такою своєрідною особливістю, як наявність 2-3 шипів у задній частині анального плавця.

Рід Стіхеопс Рід Стіхеопс (Stichaeopsis) представлений також чотирма видами, два з яких живуть в Охотському і Японському морях, один — у Японському морі й один — у берегів Каліфорнії.

Цікава будова системи бічних ліній (сейсмосенсорних каналів) у стіхеєвих. У стіхеїв (роду Stichaeus) є з кожної сторони тільки одна верхня бічна лінія, що проходить уздовж спини, в американської ульварії (Ulvaria subbifurcata) — дві бічні лінії: одна верхня й одна середня (медиолатеральная), в эвмезограмми — чотири бічні лінії. У япономорского шестилінійного стіхея (Ernogrammus hexagrammus) є з кожної сторони хвоста по трьох поздовжні бічні лінії, від кожної з яких відходять в обидва боки короткі гілочки. Нарешті, у деяких видів стіхеопса (Stichaeopsis nana, Stichaeopsis hopkinsi) вертикальні галузі бічних ліній з'єднуються й у такий спосіб створюється мережа із чутливих сейсмосенсорних каналів, що обплітають все тіло риби.

Підродина Мохоголовоподібні

Підродина Мохоголовоподобние (Chirolophinae) характеризується наявністю на голові й на передніх променях спинного плавця численних шкірястих вусиковидних придатків і мочок. До цієї групи відноситься 3-4 роди з 11-12 видами.

Європейська мохоголова собачка Європейська мохоголова собачка (Chirolophis ascanii) — єдиний представник цієї групи в Північній Атлантиці, поширена уздовж північно-західного узбережжя Європи від Ла-Маншу до губи Дальне-Зеленецкої біля Мурманська. Звичайно зустрічається біля берегу серед заростей водоростей на кам'янистих ґрунтах, але в південних районах перебування попадається й на більших глибинах (до 280 м). Нереститься пізньою осінню (у жовтні-листопаді). Ікра донна, безбарвна, діаметром 2,3-2,8 мм. Личинки й мальки ведуть пелагічний спосіб життя. Досягає в довжину 30 см. У шлунках зустрічаються молюски, поліхети, гідроїди, водорості й губки.

У Тихому океані найбільш відома японська мохоголова собачка (Chirolophis japonicus), що живе в Японському морі і сягає в довжину понад 40 см, і північна мохоголова собачка (Chirolophis snyderi), розповсюджена в Беринговім й Охотськім морях.

Підродина Люмпеноподібні Підродина Люмпеноподібні (Lumpeninae) включає 6 родів з 9 видами. Тіло в них подовжене. Зяброві отвори знизу продовжені вперед, і зяброві перетинки вузько зростаються з міжзябровим проміжком. Каналу «бічної лінії» на тулубі немає. Люмпени живуть звичайно нижче границі відпливу до 200 м і глибше; частина видів — арктичні.

Люмпен великий

Великий люмпен (Lumpenus fabricii) досягає довжини 36,5 см. Він живе в Баренцевому і Білому морях, відзначений у південно-західній частині Карського моря, але на схід уздовж сибірських берегів відсутній, з'являючись лише в Чукотському морі й у північних далекосхідних морях — Беринговім й Охотськім. Є він також біля Західної Гренландії й у Гудзоновій затоці.

Люмпен міноговидний Люмпен міноговидний (Lumpenus 1ampretaeformis) відрізняється сильно подовженим тілом. Розповсюджений у північних водах Атлантичного океану від Гренландії до затоки Массачусетс на заході й від Баренцевого моря до Балтійського на сході. Віддає перевагу мулистим ґрунтам. Харчується ракоподібними, двостулковими молюсками, голотуріями, поліхетами й офіурами. Нерідко ним харчуються тріска й палтус. Досягає в довжину 49 см.

Люмпен середній Люмпен середній (Anisarchus medius) — циркумполярний вид, що населяє прибережні води Північного Льодовитого океану (поки що не виявлений у Східно-Сибірському морі) і далекосхідні моря. Віддає перевагу мулистим ґрунтам і негативній придонній температурі. Досягає довжини 18 см.

Люмпен плямистий Плямистий люмпен (Leptoclinus maculatus), також сягаючої довжини 18— 20 см, відрізняється усіченим хвостовим плавцем, подовженими черевними плавцями й пальцевидно подовженими нижніми променями грудних плавців, на які він опирається, лежачи на дні, і які він використає для повільного повзання по ґрунті.

Люмпен колючий Найбільш мілководний колючий люмпен (Acantholumpenus mackayi), що не спускається глибше 60 м і нерідко зустрічається біля берегу, не уникаючи опріснених ділянок. Характеризується наявністю сильних шипів у черевнім й на початку анального плавців. Живе в Беринговім, Охотське і Японському (північна частина) морях.

Люмпен довгорилий Довгорилий люмпен (Lumpenella longirostris) — найбільш глибоководний представник групи, що живе на глибині 400–600 м, розповсюджений у північній частині Тихого океану від північної Японії до Південно-Східної Аляски. У шлунках цього виду нерідко зустрічаються форамініфери.

Підродина Морські півники Підродина Морські півники (Alectriinae) містить 3—4 роди з 5—6 видами. У них немає черевних плавців. Ці типово літоральні рибки, довжиною до 25 см, мають на голові поздовжній шкірястий гребінь. Охороняють кладку ікри, оповившись навколо її. Живуть морські півники тільки в північних водах Тихого океану. Найбільш відомий звичайний півник (Alectrias alectrolophus), що живе в Беринговім, Охотське і Японському морях. Пурпурний півник (Anoplarchus purpurescens) населяє американське узбережжя від Південно-Східної Аляски до Каліфорнії.

Восьмилінійні морські в'юни Інша літоральна група — підродина Восьмилінійні морські в'юни (Xiphisterinae) — представлена 4 родами з 5 видами, що живуть у північній частині Тихого океану. 3 роди (Phytichthys, Xiphister, Cebidichthys) з 4 видами живуть вздовж американського узбережжя, і тільки діктиосома (Dictyosoma burgeri) живе на заході, у Японському морі. Подібно до морських півників, вони не мають черевних плавців, а грудні плавці в них маленькі. У найбільш спеціалізованих родів є по 4 бічні лінії з поперечними гілочками на кожному боці або мережа каналів, що обплітає все тіло. Ці рибки живуть серед прибережних каменів і водоростей і пофарбовані в зеленувато-бурі тони, добре їх що приховують. Харчуються вони переважно водоростями.

Кораловий в'юн Зовсім особливе місце серед стіхеєвих займає кораловий в'юн, маленька рибка, знайдена в експедиції на кораблі «Витязь» біля Курильських островів в 1951 р. Кораловий в'юн (Azygopterus corallinus) живе на глибині 130 м серед рожевих гідрокоралів — аллопор (роду Allopora, Stylasteridae), і тіло його має таке ж рожеве забарвлення. У нього немає ні грудних, ні черевних плавців, що зливаються із хвостовим, низькі спинний й анальний плавці облямовують його вугревидне тіло. Він має довжину близько 10 см.

Класифікація В родину включають 5 підродин, 37 родів і близько 80 видів: Підродина Chirolophinae Рід Bryozoichthys Bryozoichthys lysimus Bryozoichthys marjorius Рід Chirolophis Chirolophis ascanii Chirolophis decoratus Chirolophis japonicus Chirolophis nugator Chirolophis saitone Chirolophis snyderi Chirolophis tarsodes Chirolophis wui Рід Gymnoclinus Gymnoclinus cristulatus Рід Soldatovia Soldatovia polyactocephala Підродина Люмпенові (Lumpeninae) Рід Acantholumpenus Acantholumpenus mackayi Рід Anisarchus Anisarchus macrops Anisarchus medius Рід Anoplarchus Anoplarchus insignis Anoplarchus purpurescens Рід Leptoclinus Leptoclinus maculatus Рід Leptostichaeus Leptostichaeus pumilus Рід Lumpenella Lumpenella longirostris Рід Lumpenus Lumpenus fabricii Lumpenus lampretaeformis Lumpenus sagitta Рід Neolumpenus Neolumpenus unocellatus Рід Poroclinus Poroclinus rothrocki Підродина Opisthocentrinae Рід Askoldia Askoldia variegata Рід Kasatkia Kasatkia memorabilis Kasatkia seigeli Рід Lumpenopsis Lumpenopsis clitella Lumpenopsis hypochroma Lumpenopsis pavlenkoi Lumpenopsis triocellata Рід Opisthocentrus Opisthocentrus ocellatus Opisthocentrus tenuis Opisthocentrus zonope Рід Pholidapus Pholidapus dybowskii Рід Plectobranchus Plectobranchus evides Підродина Stichaeinae Рід Ernogrammus Ernogrammus hexagrammus Ernogrammus walkeri Рід Eumesogrammus Eumesogrammus praecisus Рід Plagiogrammus Plagiogrammus hopkinsii Рід Stichaeopsis Stichaeopsis epallax Stichaeopsis nana Stichaeopsis nevelskoi Рід Stichaeus Stichaeus fuscus Stichaeus grigorjewi Stichaeus nozawae Stichaeus ochriamkini Stichaeus punctatus Рід Ulvaria Ulvaria subbifurcata Підродина Xiphisterinae Рід Alectrias Alectrias alectrolophus Alectrias benjamini Alectrias cirratus Alectrias gallinus Alectrias mutsuensis Рід Alectridium Alectridium aurantiacum Рід Cebidichthys Cebidichthys violaceus Рід Dictyosoma Dictyosoma burgeri Dictyosoma rubrimaculatum Dictyosoma tongyeongensis Рід Esselenichthys Esselenichthys carli Esselenichthys laurae Рід Phytichthys Phytichthys chirus Рід Pseudalectrias Pseudalectrias tarasovi Рід Xiphister Xiphister atropurpureus Xiphister mucosus

Посилання