Дан ( — суддя) — згідно з Книгою Буття, один із дванадцяти синів патріарха Якова. Був п'ятим сином Якова, та першим від Білги — служанки його другої дружини Рахилі (). Яков, благословляючи Дана та його коліно, сказав: «Дан буде судити свій народ, як один із Ізраїльських родів.» () .
Нащадки Дана Патріарх Яків із своїм родом перебував у Ханаані аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. У Єгипті вийшло від синів Якова 12 колін (племен) народу ізраїльського. Разом з Даном до Єгипту прибув також і його син Хушім (). Нащадки Дана у Єгипті утворили Данове плем'я, яке при виході євреїв з Єгипту склало 62700 дорослих, чоловіків здатних носити зброю (). Перед переходом через Йордан їх кількість збільшилась до 64400 чоловік (). Із племені Дана походить і суддя Самсон. Спочатку при завоюванні Ханаану плем'я Дана розташувалося на захід від Єрусалима в районі Яффи. Проте з часом їх не влаштував цей малий уділ і вони вирушили на північ, де завоювали та зруйнували місто Лаїш і на його місці збудували нове, та перейменували його у місто Дан. Плем'я Дана облаштувало у своєму місті власне святилище. Згодом, ізраїльський цар Єровоам I (930–909 до н. е.) намагався перетворити його, поряд зі святинею у Бет-Елі на альтернативу Храму Соломона. Після розділення держави Соломона, плем'я входить до складу Ізраїльського царства. Після завоювання території володінь Дана, як і всього північного царства Ізраїля царем Асирії, його сліди зникають.
Вираз «..від Дану аж до Беер-Шеви..», що згадується у Біблії вказує на всю протяжність території Ізраїлю з півночі на південь ().
Див. також Дванадцять племен Ізраїля Дан (Стародавній Ізраїль)
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005. Driscoll, James F. Dan // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.