Вели́чко Ві́ктор Валеріа́нович (1864, Варшава, Російська імперія — 1923, Харків, УРСР) — український архітектор.

Життєпис Народився у Варшаві, там же пройшли дитячі та юнацькі роки. Закінчив у Варшаві реальне училище.

Навчався в Петербурзькій академії мистецтв з 1883 по 1887 рік, одночасно з відомим харківським архітектором Бекетовим О. М. По закінченні курсу навчання у 1888 р. був удостоєний малої золотої медалі за виконану ним конкурсну програму «Проєкт вокзалу поблизу міста при приморських купальнях на Чорному морі».

Від 1891 р. працював у Харкові. Від 1894 р. — повітовий архітектор, у 1895 — 1917 рр. — архітектор Управління Харківського навчального округу Міністерства народної освіти і Харківського університету.

Величко був членом ряду комісій міського громадського Управління, яким керував професор Д. І. Багалій. Протягом лише 1914—1917 рр. був членом музейної, квартирної і каналізаційної комісій, членом опікунської Ради міського художнього музею. У 1909—1916 рр. очолював архітектурно-будівельний відділ Харківського відділення Російського Технічного товариства.

Після більшовицького перевороту 1917 р. і до кінця життя працював співробітником Виробничо-технічного відділу ВРНГ УРСР. Помер у віці 59 років від висипного тифу.

Творчість У Харкові збудував багато громадських і житлових споруд, які нині є пам'ятками архітектури:

Будівлі, створені для Харківського університетуШвыденко, О. А. (2014). Строительное наследие Харьковского национального университета им. ВН Каразина в XIX веке. Науковий вісник будівництва, (3), 11-16.

Архів Харківського історико-філологічного товариства — 1904–1906 рр., на вул. Університетській, 21. Університетська бібліотека — 1903 р., на вул. Університетській, 23. Будівля юридичного факультету університету — 1907–1909 рр., на вул. Університетській, 27. Управління Харківського навчального округу — 1910-і роки, по пров. Університетському, 1. Корпус біологічного факультету Харківського університету — 1899–1901 рр., на вул. Лазаретній (вул. Трінклера), 8. Зараз тут розташований музей Природи. Хімічний корпус університету в районі Держпрома — 1911–1914 рр. (не зберігся) Інженерний корпус Технологічного інституту — 1904–1907 рр., по вул. Кирпичова, 21.

Лікувальні закладиКрейзер, И. И. (2016). Архитектура медицинских учреждений г. Харькова. Науковий вісник будівництва, (86,№ 4), 31-35.

Клініка нервових захворювань — кінець XIX ст., на пр. Незалежності, 11.

Адміністративні будівлі

Будівля Повітового земства на розі Кінної площі і пров. Михайлівського (вул. Богдана Хмельницького (Харків) і вул. Руставелі) — 1895–1896 рр. Будівля Петербурзького міжнародного банку на Миколаївській площі (пл. Конституції), 22 — 1913 р.

Житлові будинки та садиби

Власна садиба на вул. Садово-Куликівській (вул. Дарвіна), 31 — 1901 р. Садиба Рижова П. П. на вул. Садово-Куликівській (вул. Дарвіна), 9 — 1912 р. Зараз в ньому розташований Будинок Архітектора. Садиба на вул. Алчевських, 31 — 1911–1912, у співавторстві з Ф. Кондрат'євим. Нині — Книжкова палата. Садиба на вул. Дмитрівській, 19 — 1908 р. Садиба на вул. Дмитрівській, 26 — 1909 р. Садиба на вул. Студентській, 1 — 1913 р., у співавторстві з П. Толкачовим. Житловий будинок на вул. Мироносицькій, 46 — 1916 р. Житловий будинок на вул. Пушкінській, 86 — поч. XX ст. Зараз — НДІ лісового господарства. Житловий будинок на вул. Пушкінській, 100 — 1911–1913 рр. Житловий будинок і лікарня на вул. Римарській, 28 — 1902 р.

Церкви Церква на ст. Слов'янськ Курсько-Харківсько-Азовської з.д. — 1893 р. Прибудова домової церкви до школи-інтернату для сліпих дітей — 1912–1913 рр., по вул. Сумській, 55.

Примітки

Джерела

Величко Віктор Валеріанович // «Архітектура - теж літопис світу», до Дня архітектури України (Віртуальні виставки) — Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека