Володимир Іванович Заремба ( 4 липня 1941 — 21 листопада 2010) — український прозаїк, журналіст.
Життєпис Народився 4 липня 1941 року у с. Новожуків Рівненського району Рівненської області.
Закінчив Дубнівський культосвітній технікум за фахом бібліотекаря. Працював сільським бібліотекарем, кіномеханіком, на будівлі Рівненської шахти «Комсомольська».
У 1964 році закінчив факультет журналістики Львівського університету. З 1957 р. працює у пресі. У 1992—1994 роках був начальником Дніпропетровського облуправління культури. Був радником з гуманітарних питань в облраді, радником міністра культури з питань духовності. Головний редактор обласної газети «Січеславський край». З 1989 року очолює Дніпропетровський осередок Всеукраїнського Товариства «Просвіта».
Член НСПУ з 1988 року.
Нагороджений Орденом Святого рівноапостольного князя Володимира, медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Лауреат премії «Духовність» імені В. Михайлюка (Канада).
Помер 21 листопада 2010 року.
Творчість Прозаїк. Твори українською мовою, друкується з 1968 року. Твори Заремби присвячені забутим сторінкам історії, діячам культури минулого: «Іван Манжура» (1972; повість) «Василь Корнієнко» (1979; повість про трагічну долю першого ілюстратора «Енеїди» Івана Котляревського) «Скарб Дикого степу» (1984; про українського вченого-краєзнавця Олександра Поля) «Подарована краса» (1990; повість про життя і творчість художника Миколи Глущенка)
Примітки
Джерела