23-та добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Недерланд» ( — голландська добровольча танково-гренадерська дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному фронті під час Другої світової війни.

Дивізія формувалася в січні-лютому 1945 року з 4-ї добровольчої моторизованої бригади СС «Недерланд», особовий склад якої набирався за рахунок добровольців з числа голландських колабораціоністів. До цього бригада виконувала каральні функції в Югославії, а з січня 1944 року воювала під Нарвою, де була майже знищена. У грудні залишки бригади були доставлені з Курляндського «мішка» морем до північної Німеччини, де з січня 1945 року вона розпочала процес розгортання в дивізію. У березні-квітні дивізія (5200 осіб, власне — посилений полк) воювала в Померанії: Штаргард, Штеттін. Потім дивізія була перекинута до Берліна і наприкінці квітня була майже повністю знищена та капітулювала американським військам у районі Тангермюнде.

Історія з'єднання

23-тя добровольча танково-гренадерська дивізія СС «Недерланд» сформована 10 лютого року шляхом перейменування 4-ї добровольчої танко-гренадерської бригади СС «Недерланд» (, що існувала у військах СС з жовтня 1943 року, яка своєю чергою була правонаступником Добровольчого легіону СС «Недерланд» (). Наприкінці 1944 року бригада перебувала у складі III Германського танкового корпусу СС армійської групи «Нарва» і вела бої під Ленінградом на Нарвському фронті. В цих боях бригада зазнала важких втрат і була частково знищена. Однак у процесі переформування бригада не була збільшена до чисельності дивізії. Дивізія також складалася лише з батальйону голландських добровольців, решта складалася з інших формувань. З'єднання на могло набути повної оперативної спроможності, через те, що значна частка її підрозділів та частин перебувала на різних напрямах фронту.

До січня 1945 року бригада перебувала в Курляндському «мішку», звідки більшість з'єднання було переправлено морем до Німеччини.

10 лютого 1945 року в районі між Штеттіном і Голльновим 4-ту бригаду СС було офіційно переформовано в 23-ту добровольчу моторизовану дивізію СС «Недерланд». Після евакуації з Курляндії бригаду, яка майже не отримала поповнення, було переформовано в «паперову» дивізію загальною чисельністю трохи більше 1 000 осіб. Їй було надано вакантний після розформування дивізії СС «Кама» порядковий номер 23.

48-й добровольчий панцергренадерський полк СС «Генерал Зейффардт» був розгорнутий як перший підрозділ дивізії. Полк був приписаний до танкового корпусу СС і потрапив у оточення 1 лютого 1945 року під час оборони Шнурмюля. 14 лютого 1945 року залишки полку прорвались до німецьких оборонних позицій. Тут полк був приписаний до бойової групи «Аксе» при штабі 15-ї гренадерської дивізії СС і дислокувався в районі Бельгарда. Потрапивши в нове оточення, бойова група, що залишилася від полку, 11 березня 1945 року у складі корпусної групи «Теттау» прорвалася на плацдарм Дівенов. 19 березня 1945 року полк для переформування передислокували в район Гайдерсдорфа, приблизно за 5 км на північний захід від Шведта23. SS-Freiwilligen-Panzergrenadier-Division «Nederland» (niederl. Nr. 1).

Решта дивізії підпорядковувалася III Германському танковому корпусу СС. На заміну 48-му добровольчому панцергренадерському полку СС до дивізії було додано панцергренадерський полк СС «Клоц», сформований з особового складу панцергренадерської школи СС у Кіншлагу. Частка голландців у дивізії тепер становила менше 10 %, решта були етнічними німцями або колишніми членами Крігсмаріне. 16 лютого 1945 року дивізія брала участь у «Поморському наступі» з метою відвоювання міста Рец. Поки наступ не вдалося швидко припинити, дивізія вела важкі бої в районі Реца. Після початку радянського наступу в Померанії 1 березня дивізія повинна була до 7 березня 1945 року відійти в район Голльнова (25 км на північний захід від Штеттіна). Після важких боїв за цей плацдарм його довелося покинути, а рештки дивізії, тепер уже лише полкової групи, зосередилися в районі Штеттіна. Втрати дивізії в березні становили 13 загиблих офіцерів і 249 рядових, 38 поранених офіцерів і 932 рядових, 6 офіцерів і 776 рядових зниклих безвісти. Залишки дивізії були передислоковані в район Гарца і підпорядковані 547-ій народно-гренадерській дивізії. Танково-гренадерський полк СС «Клоц» також був розформований і розподілений між частинами дивізії, що залишилися.

18 квітня 1945 року залишки дивізії нарешті вийшла до XI армійського корпусу СС. Вела бої в районі Марксдорф — Фалькенхаген і відступала в напрямку Кенігс-Вустергаузен — Міттенвальде. Тоді дивізія опинилася в оточенні в Гальбській кишені і була майже повністю знищена тут. Залишки дивізії та їх командир здалися військам США в Тангермюнде.

Райони бойових дій Німеччина (лютий — травень 1945).

Командування

Командири дивізії СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС Юрґен Вагнер (10 лютого — 1 травня 1945)

Підпорядкованість ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб 1945 лютий III тк СС 11 А Група армій «Вісла» Померанія березень III тк СС 3 ТА Група армій «Вісла» Померанія квітень XI ак СС 9 А Група армій «Вісла» Померанія

Склад дивізії 48-й панцергренадерський полк СС «Генерал Зейффардт» 49-й панцергренадерський полк СС «де Рюйтер» 23-й артилерійський полк СС 23-й протитанковий батальйон СС 23-й зенітний дивізіон СС 23-й саперний батальйон СС 23-й батальйон зв'язку СС 23-й резервний батальйон СС 23-тя ремонтна рота СС 23-й санітарний батальйон СС

Нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста

Лицарський хрест Залізного хреста (4) Йоганнес Гелльмерс — СС-оберштурмфюрер, командир 6-ї роти 49-го добровольчого моторизованого полку СС «Де Ройтер» (5 березня 1945) Клеменс Белер — СС-оберштурмфюрер, командир 3-ї батареї 54-го артилерійського полку СС (17 березня 1945) Лотар Гофер — СС-штурмбанфюрер і майор поліції, командир 3-го дивізіону, 54-го артилерійського полку СС (5 квітня 1945) Зігфрід Шайбе — СС-штурмбанфюрер, командир 48-го добровольчого моторизованого полку СС «Генерал Зайффардт» (9 травня 1945, посмертно)

Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям (1) Ганс-Генріх Ломан — СС-оберштурмбанфюрер, командир 49-го панцергренадерського полку СС «де Рюйтер» (9 травня 1945)

Див. також Список дивізій Ваффен-СС Земландська операція Штеттінсько-Ростоцька операція Німецько-голландський кордон 16-та танково-гренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС» 38-ма гренадерська дивізія СС «Нібелунген» 33-тя гренадерська дивізія СС «Шарлемань» (1-ша французька) 34-та добровольча гренадерська дивізія «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська)

Література Rolf Michaelis: Die Panzergrenadier-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis, Berlin 1998 Wilhelm Tieke & Friedrich Rebstock — Im letzten Aufgebot: Die 18. SS-Freiwilligen-Panzergrenadier-Division Horst Wessel Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 4. Die Landstreitkräfte 15 — 30. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1976 Rolf Michaelis: Die Panzergrenadier-Divisionen der Waffen-SS. 2. Auflage. Michaelis-Verlag, Berlin 1998, ISBN 3-930849-19-4. Perry Pierik: From Leningrad to Berlin: Dutch Volunteers in the German Waffen-SS ISBN 90-5911-004-8; ISBN 978-90-5911-004-5

Посилання

The history of SS-Freiwilligen-Panzer-Grenadier-Brigade/Division 'Nederland' 23. SS-Freiwilligen-Panzergrenadier-Division «Nederland» (niederländische Nr. 1) 23.SS-Freiwilligen-Panzergrenadier-Division «Nederland»

Примітки Виноски

Джерела