Михайло Павлович Акімов (, Калинівське, нині Білокуракинський район, Луганська область) — , Дніпро). — український зоолог, професор (1929), діяч у галузі охорони природи.

Життєпис Народився М. П. Акімов 16 травня 1886 р. у селі Калинівському Луганської області в сім'ї гірничого інженера. Шкільні роки провів у Катеринославі (Дніпрі).

З 1908 по 1914 р. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Харківського університету. Під керівництвом професора П. П. Сушкіна спеціалізувався в галузі зоології. Тут же став активним членом однієї з найвпливовіших природоохоронних організацій царської Росії — Харківського товариства любителів природи, де під впливом його голови, професора В. І. Талієва, і зацікавився діяльністю з охорони природи.

Від 1915 року працював асистентом кафедри зоології Харківського ветеринарного інституту.

З 1915 по 1918 рр. займається наукою в Петрограді, Харкові, на кафедрі зоології Київського політехнічного інституту. Працюючи у Києві у співавторстві з академіком Миколою Кащенком описав новий для науки вид кажанів з Центральної Азії, Rhinolophus bocharicus Kastschenko & Akimov, 1917Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917 (1918). Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея АН. 22 (1—3): 221—223..

У червні 1918 р. повертається до Катеринослава, де працює асистентом кафедри зоології безхребетних Катеринославського (нині Дніпровського) університету. Тут здобув науковий ступінь кандидата біологічних наук (без захисту дисертації) і звання доцента, а з 1929 року став професором та завідувачем кафедри.

З 1 листопада 1926 р., і до початку 30-х років, за пропозицією професора Л. В. Рейнгарда, він стає керівником Дніпропетровської крайової інспектури з охорони пам'яток природи, а також членом Українського комітету з охорони пам'яток природи. До Дніпропетровської інспектури входили Дніпропетровська, Запорізька, Кременчуцька і Черкаська округи. На території Дніпропетровської інспектури вдалося взяти під охорону Корсунський парк, Устимівський парк, Андрусівську дачу, шість невеликих ділянок цілини, Гадючу балку, урочища Шпельта, Паськове і Хондалеївка (всього на 1929 р. — 39 об'єктів), крім цього, домогтися припинення видобутку борсука, що став рідкісним. Зібравши необхідні матеріали, М. П. Акімов підготував документи на заповідання лісових масивів Придніпров'я — Ірдинського заповідника (1044 га), Фурсіна острова (1800 га), Яцевого яру — Самарської дачі, Самарського лісового масиву (2000 га), Дубровського лісу (1000 га), а також державного плавневого заповідника нижче Запоріжжя (5 тис. га), цілини в Любомирівському племрадгоспі (10 десятин). На жаль, ці об'єкти так і не були заповідані.

З-під пера професора М. П. Акімова вийшла одна з найбільш відомих на той час книг по охороні природи — «Охороняймо пам'ятники природи» (матеріали до охорони природи Середньої Наддніпрянщини) (1930 р.), де зібрано дані по рідкісних видах тварин і заповідних об'єктах регіону.

Велику увагу вчений приділяв залученню школярів до природоохоронної діяльності. У тому ж році в московському журналі «Охрана природы» він опублікував статтю «Школьный живой уголок в природе»:

Для юнацтва Акімов проводив природознавчі екскурсії по середньому Дніпру.

З 1933 по 1935 роки Акімов завідував відділом бентосу Дніпропетровського гідробіологічного інституту, потім працював у Кримському заповіднику, де опублікував цікаву роботу про чорного грифа. На початку 1941 р. підняв питання про створення заповідника «Самарський ліс» на Дніпропетровщині. Після війни вчений повернувся з Грузії до Дніпропетровського університету, займався дослідженням штучних лісів України. У 1959 р., вже після його смерті, вийшла книга «Экология животных», яка до цих пір не втратила свого значення.

Помер М. П. Акімов після довгої хвороби, 23 жовтня 1955 р.

Публікації Кащенко Н. Ф., Акимов М. П. 1917 (1918). Rhinolohus bocharicus sp. nov. Ежегодник Зоологического музея АН. 22 (1—3): 221—223. Акимов М. П. Школьный живой уголок в природе // Охрана природы. — 1930. — № 4. — С. 76-79. Акімов М. П. Про охорону природи // Охороняймо пам'ятки природи. — Днепропетровск, 1930. — С. 5-20. Акімов М. П. Головні пам'ятки природи Середньої Наддніпрянщини // Там же. — С. 20—41. Акимов М. П. Колония черного грифа Aegypius monachus в Крымском государственном заповеднике // Тр. Крым. заповедника. — 1940. — Вып. 2. — С. 217—227. Акимов М. П. Экология животных. — К.: КГУ, 1959. — 176 с.

Про нього Бельгард А. Л. Памяти Михаила Павловича Акимова // Бюлл. МОИП, отд. биол. — 1968. — № 2. — С. 157—158. Бельгард А. Л. Жизнь во имя жизни // Свята справа. — 1997. — № 1. — С. 9-10. Булахов В. Л., Пахомов О. Є., Бригадиренко В. В., Гассо В. Я. Методологія та історія розвитку зооекологічних досліджень у Дніпропетровському університеті (до 85-річчя з дня заснування Дніпропетровського національного університету). — Д.: ДНУ, 2003. — 32 с. ЦДАВО Украины, ф. 166, оп. 12, спр. 63, л. 1-2, оп. 6, спр. 9414, л. 69. ЦДАВО Украины, ф. 2, оп. 7. спр. 72, лл. 120—125.

Примітки