Володи́мир Лео́нтійович Гливе́нко народився в Єкатеринодарі, український графік, заслужений діяч мистецтв УРСР (1967).
Життєпис В 1929—1934 роках навчався у Київському художньому інституті у І. Плещинського.
Йому належать твори в царині сатиричної газетної, журнальної і книжкової графіки.
В 19З0-40-х роках працював у газетах «Комуніст», «Пролетарська правда», з 1941 — в журналі «Перець».
Знаходився в окупованому Києві. Працював сторожем на Київській кіностудії, ночами на спеціально підібраних старих дошках малював ікони, покривав лаком та саджав у гарячу піч, щоб лак злегка потріскався — для придання кондиції, властивої старовинним іконам. Після «підсмажування» здавав на реалізацію в антикварний магазин на Хрещатику. Одного разу німці свого експерта на ці ікони до магазину привозили, він підтвердив, що це старожитності.
Ілюстрації до книжок: «Преподобні вуха» О. Ковіньки — 1960, «Отак воно було» С. Олійника — 1963, «Приварок» Л. Грохи — 1964, «Коза на шлакбаумі» І. Немировича — 1966. 1992 — збірник народних казок «Ріпка».
Його дружина, Алла Мінчин — балерина, заслужена артистка УРСР. Помер 15 жовтня 1990.
В журналі «Перець» № 2 за 1976 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений В.Гливенку.
Джерела Лексика Нотатки до біографічних роздумів Павла Глазового Балет всього життя (рос.) Володимир Гливенко. Карикатури. Бібліотека «Перця» № 157. Київ, Радянська Україна, 1971. Юрій Прокопенко. Кришталева мрія. Бібліотека «Перця» № 163. Київ, Радянська Україна, 1972. Євгенія Божик. Пташине молоко. Бібліотека «Перця» № 171. Київ, Радянська Україна, 1973. Андрій Крижанівський. Телефонна пригода. Бібліотека «Перця» № 246. Київ, Радянська Україна, 1980.
Посилання
Карикатури Володимира Леонтійовича з журналу «Перець» на офіційному сайті журналу Книжки «Бібліотеки Перця» ілюстративні Володимиром Леонтійовичем