Аплохейловидні (Aplocheiloidei) — підряд риб ряду Коропозубоподібні (Cyprinodontiformes). Це невеликі прісноводні риби, поширені в тропічних, субтропічних та частково помірних регіонах Південної й Центральної Америки, Африки та Азії. Вони утворюють різноманітну групу риб, що, за даними на кінець 2025 року, налічує майже 850 дійсних видів, об'єднаних у 66 родівTable 1. Genera/Species of Fishes by Family/Subfamily through 2025. Eschmeyer's Catalog of Fishes, Online Version, Updated 11 Nov 2025.
Родини Родина Аплохейлові (Aplocheilidae); південна Азія від Пакистану до В'єтнаму та Яви, включаючи Індію та Шрі-Ланку, а також Мадагаскар і Сейшельські острови. Родина Нотобранхові (Nothobranchiidae); континентальна Африка на південь від Сахари. Родина Ривулові (Rivulidae); Америка: від південної Флориди та Багамських островів через більшу частину Центральної та Південної Америки до Уругваю та північно-східної Аргентини.
Монофілія Aplocheiloidei була підтверджена як морфологічними, так і молекулярними даними, хоча морфологічне дослідження Стефана Гертвіга (2008)Stefan T. Hertwig. Phylogeny of the Cyprinodontiformes (Teleostei, Atherinomorpha): the contribution of cranial soft tissue characters. Zoologica Scripta, Volume 37, Issue 2 (March 2008), Pages 141—174 свідчить, що цей підряд може становити парафілетичну сукупність. Гіпотезу монофілії Aplocheiloidei вперше запропонувала Лінн Паренті (1981)Lynne R. Parenti. A phylogenetic and biogeographic analysis of cyprinodontiform fishes (Teleostei, Atherinomorpha). Bulletin of the American Museum of Natural History, Volume 168, Article 4, Pages 335—557. New York, 1981 на основі переважно остеологічних ознак. Згодом був узгоджений перелік синапоморфій на підтвердження цієї гіпотези.
Паренті поділила підряд Aplocheiloidei на дві родини: Aplocheilidae для видів Старого Світу та Rivulidae для видів Нового Світу. Згодом комбінований аналіз молекулярних і немолекулярних даних коропозубоподібних виявив трихотомію Aplocheiloidei, що включає родини Rivulidae, Aplocheilidae і Cyprinodontoidei (Parker, 1997)Thomas D. Kocher and Carol A. Stepien (eds.). Molecular Systematics of Fishes. Academic Press, 1997. ISBN 978-0-12-417540-2. Pages 163—188: Alex Parker. Chapter 11. Combining Molecular and Morphological Data in Fish Systematics: Examples from the Cyprinodontiformes , кожна з яких обмежена певним континентом. Вілсон Коста (2004)Costa, Wilson J. E. M. Relationships and redescription of Fundulus brasiliensis (Cyprinodontiformes: Rivulidae), with description of a new genus and notes on the classification of the Aplocheiloidei. Ichthyological Exploration of Freshwaters, Volume 15, Number 2 (June 2004), Pages 105—120 запропонував поділ підряду на 2 надродини: Aplocheilidea та Nothobranchioidea (з родинами Notobranchiidae і Rivulidae). Натомість філогенетичний аналіз, який провів Стефан Гертвіг (2008) на основі морфологічних даних, виявив Rivulidae як сестринську групу до клади, що складається з Aplocheilidae і Nothobranchiidae. Філогенетичне дослідження Pohl et al. (2015)Moritz Pohl, Finn C. Milvertz, Axel Meyer, Miguel Vences. Multigene phylogeny of cyprinodontiform fishes suggests continental radiations and a rogue taxon position of Pantanodon. Vertebrate Zoology, Volume 65, Number 1 (May 2015), Pages 37-44 , проведене на основі молекулярних даних, підтвердило сестринську спорідненість між Aplocheilidae і Nothobranchiidae, а не між Nothobranchiidae і Rivulidae. З іншого боку, систематика родини Nothobranchiidae ще тільки зароджується, її роди та підроди визначені погано, а про остеологію відомо мало.
Викопний рід †Kenyaichthys був зарахований до окремої родини Kenyaichthyidae. Результати філогенетичного аналізу чітко розташовують його в складі підряду Aplocheiloidei, при цьому на філогенетичному дереві родина Kenyaichthyidae стоїть ближче до Rivulidae, ніж до Aplocheilidae або NothobranchiidaeMelanie Altner, Bettina Reichenbacher. †Kenyaichthyidae fam. nov. and †Kenyaichthys gen. nov. — First Record of a Fossil Aplocheiloid Killifish (Teleostei, Cyprinodontiformes). PLoS ONE, Volume 10, Number 4 (2015), e0123056.
Дослідження Murphy & Collier (1997) пов'язує утворення основних підрозділів Aplocheiloidei із серією вікарних подій, які відповідають основним етапам розпаду ГондваниWilliam J. Murphy and Glen E. Collier. A Molecular Phylogeny for Aplocheiloid Fishes (Atherinomorpha, Cyprinodontiformes): The Role of Vicariance and the Origins of Annualism. Molecular Biology and Evolution, Volume 14, Number 8 (1997), Pages 790—799. Відокремлення Aplocheilidae, можливо, було викликане відділенням Мадагаскару та Індії від блоку Південної Америки та Африки, що сталося близько 121 млн років тому. Поділ між родинами Nothobranchiidae і Rivulidae узгоджується з відкриттям південної частини Атлантичного океану близько 110 млн років томуMarcelo Loureiro and Rafael O. de Sá. Diversity of Aplocheiloidei. In: Nibia Berois, Graciela García, Rafael O. de Sá (eds.). Annual Fishes. Life History Strategy, Diversity, and Evolution. CRC Press, Taylor & Francis Group, 2016, Pages 3-31 .
Опис Розмір тіла аплохейловидних у межах 5 —50 см. Розмір більшості видів не перевищує 10 см стандартної (без хвостового плавця) довжини. Порівняно з іншими різноманітними групами прісноводних риб (наприклад, Cypriniformes, Characiformes, Siluriformes), видове різноманіття яких супроводжується дивовижною різноманітністю в морфології та трофічних звичках, коропозубі підряду Aplocheiloidei морфологічно та трофічно обмежені. За винятком деяких альтернативних репродуктивних стратегій, більшість варіацій, які вони демонструють, полягає в їхньому забарвленні.
Форма тіла загалом веретеноподібна, лише однорічні (сезонні) ривуліди з триби Cynolebisini та нотобранхіди з роду Nothobranchius мають відносно стиснуті тіла. Однією з добре відомих ознак Aplocheiloidei є вражаючий статевий диморфізм, який демонструє багато видів. Самці більші за самок і мають яскравіше забарвлення. Загального малюнку забарвлення серед представників підряду не було виявлено, однак дорослих самців відрізняють складні кольорові візерунки на тілі та плавцях. Самці африканських нотобранхід демонструють чудове забарвлення із синіми, жовтими, жовтогарячими та червоними кольорами, яскравішими, ніж у неотропічних видів. Самки мають загалом сіре або коричнювате забарвлення з окремими крапками та цятками. Часто самок споріднених видів буває важко розрізнити. Крім того, африканські та неотропічні види демонструють велику варіативність у забарвленні.
Спосіб життя Водяться в прісних, рідше солонуватих водоймах, зазвичай мілководних: в струмках, ставках, озерах, в болотистих місцинах, а то й просто в калюжах. Аплохейловидні включають як види, що мешкають у постійних водоймах, так і види, що населяють тимчасове водне середовище, яке перебуває під впливом щорічної зміни сухого та вологого сезонів. Друга з цих група риб відома як однорічні або сезонні риби. Вони мають нетипово короткий серед хребетних життєвий цикл, що триває менше року, особливі екологічні, фізіологічні та еволюційні адаптації. Дорослі особини нерестяться протягом сезону дощів й роблять це допоки не висохне їхнє середовище існування, а з настанням сухого сезону всі вони гинуть. Ікра місяцями перебуває закопаною в донний ґрунт в очікуванні наступного сезону дощів. Ікринки захищені від висихання потовщеним хоріоном, а розвиток ембріонів затримується входженням в діапаузи, яких може бути від однієї до трьох. Це дозволяє їм пережити непередбачуваний сухий сезон. Мальки виводяться зазвичай з настанням сезону дощів, але подія вилуплення може бути відкладена більш ніж на рік. Таким чином, щороку після перших дощів з'являється абсолютно нове покоління риб.
Представники підряду Aplocheiloidei спеціалізуються на тваринній їжі, більшість видів є дрібними хижаками широкого профілю, а більші види родів Austrolebias і Nothobranchius рибоїдні.
Всі види підряду є яйцекладними.
Утримання в акваріумі Багато видів аплохейловидних дуже барвисті й представлені в торгівлі декоративними рибами. Серед представників родини Aplocheilidae є ряд цікавих і відносно популярних акваріумних риб, наприклад, Aplocheilus panchax, A. lineatus, Pachypanchax playfairii. Значно ширше представлені в акваріумах Nothobranchiidae. Epiplatys annulatus, Е. chaperi, Е. lamottei, E. sexfasciatus та ще близько 30 інших їхніх родичів час від часу імпортуються з Африки. Винятковою яскравістю забарвлення відзначаються представники родів Aphyosemion (A. australe, A. bitaeniatum, A. bivittatum, A. calliurum, A. louessense та багато інших), Fundulopanchax (F. deltaensis, F. fallax, F. filamentosus, F. gardneri, F. gularis, F. oeseri, F. sjoestedti та ін.), Callopanchax (C. occidentalis та ін.), Scriptaphyosemion (S. geryi, S. liberiense, S. nigrifluvi та ін.). Не менш яскраве, але простіше забарвлення мають Nothobranchius eggersi, N. foerschi, N. guentheri, N. jubbi, N. korthausae, N. orthonotus, N. palmqvisti, N. patrizii, N. polli, N. rachovii та ін., це типові сезонні риби. Популярними серед акваріумістів є також риби з родини Rivulidae, зокрема Aphyolebias peruensis, Argolebias nigripinnis, Austrolebias bellottii, Matilebias alexandri, Nematolebias whitei, Pterolebias longipinnis, P. zonatus, Titanolebias elongatus та ін.
Примітки
Джерела Marcelo Loureiro and Rafael O. de Sá. Diversity of Aplocheiloidei. In: Nibia Berois, Graciela García, Rafael O. de Sá (eds.). Annual Fishes. Life History Strategy, Diversity, and Evolution. CRC Press, Taylor & Francis Group, 2016, Pages 3–31 (Chapter 1) Joseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, pp. 370–372:Suborder Aplocheiloidei ISBN 978-1-118-34233-6 Wilson J. E. M. Costa. Osteology of the African annual killifish genus Callopanchax (Teleostei: Cyprinodontiformes: Nothobranchiidae) and phylogenetic implications. Vertebrate Zoology, Volume 59, Number 1 (2009), Pages 31–41 William J. Murphy and Glen E. Collier. A Molecular Phylogeny for Aplocheiloid Fishes (Atherinomorpha, Cyprinodontiformes): The Role of Vicariance and the Origins of Annualism. Molecular Biology and Evolution, Volume 14, Number 8 (1997), Pages 790—799 Ганс Й. Майланд. Аквариум и его обитатели; пер. с нем. М. Жданова, А. Кацура; ред. Е. Сабашникова. Москва: Бертельсманн Медиа Москау, 2000: с. 201—205: Аплохейловые (Aplocheilidae), с. 206—208: Ривулиевые (Rivulidae) ISBN 5-88353-063-1